Дороги – це судинна система людської цивілізації. Недарма історія показує, що найдавніші міста виникли на перетинах доріг та на берегах річок. Не є виключенням і Черкаси, які розвинулись до великого обласного центру через своє розташування на сухопутних шляхах та близькість до річкових мереж. Більше на icherkashchanyn.com.
Середні віки
У часи Середньовіччя дорогобудування зводилось до укладення обтесаного каменю та підтримки вже існуючих природних шляхів. Планувань з будівництва доріг та вулиць не існувало в Середні віки. Черкаси жили своїм життям, в яке влада не втручалася.
Дороги будувались хаотично, підлаштовуючись під рельєф та потреби кожної хати. Основні дороги робилися в напрямку до черкаського замку, в якому мешканці могли перечекати можливу небезпеку. Тому Черкаси були забудовані у вигляді трикутника, який оточує замок.
У цей період Черкаси були невеликим укріпленим градом. Тоді місто грало роль транзитного пункту, який був з’єднаний з великим міжрегіональним шляхом, відомим як Чорний.
Чорний шлях мав розгалуження, одне з яких йшло в Черкаси. Чорним шляхом користувались торговці, мандрівники та кочові народи. Наприклад, Чорним шляхом скористався італійський мандрівник Амброджо Контаріні. Протягом 13-15 травня 1474 року він перебував у Черкасах, після чого рушив далі на південь.
Монархи та аристократи воліли добиратись до Черкас водним шляхом. Це свідчило про небезпеку та недосконалість доріг, які вели до Черкас. Так, польський історик XV століття Ян Длугош писав про об’їзд короля Владислава Ягайла: “…з Києва, залишивши в ньому Олександра (Вітовта), великого князя литовського, сів знову на корабель та поплив до Черкас…”.
Такий хаотичний стан речей залишався протягом усього періоду Козаччини та Раннього модерну.
За Російської імперії
У 1793 році Черкаси були захоплені Російською імперією. За картосхемою міста, яка була зроблена одразу після включення Черкас до імперії, видно, що дороги та вулиці повністю підпорядковувались рельєфу. На момент 1793 року в Черкасах було всього кілька вулиць, утворених від Старочигиринської дороги. Дорога вела в напрямку Сміли та Руської Поляни.
Під впливом віянь античної культури російська влада прагнула до античних ідеалів. Відповідно, міста планували переоблаштовувати та будувати з перпендикулярними вулицями та дорогами.
План Черкас з прямими вулицями авторства Вільяма Гесте був затверджений у 1808 році. Реалізація плану почалась з 1826 року, що передбачало зведення правильних кварталів замість хаотичних забудов.
План міста Черкаси, зроблений Вільямом Гесте, 1826 року
Попри це, український краєзнавець Лаврентій Похилевич у 1864 році сказав, що вулиці та дороги Черкас усе ще залишалися неправильними.
Лише з кінця XIX століття місто стали обкладати бруківкою, чия частка, за даними історикині Тетяни Клименко, у 1904 році дорівнювала 8,6%. Тобто черкаські дороги навіть на початку XX століття залишалися здебільшого незабрукованими.
Вулиці Базарної площі. Початок XX століття
Після Другої світової війни
У післявоєнний час Черкаси стрімко зростали. Житлова та транспортна інфраструктури міста зазнали модернізації та розширення. У той час тут виникли різні будівельні трести, на кшталт “Черкасижитлобуд”, “Черкасихімбуд” тощо.
З виникненням Черкаської області у 1954 році з’явилась потреба в якісному сполученні центру з районними містами. Незважаючи на низьку технічну оснащеність бригад, Черкаси до 1960-х років були не лише вкритими новими автомобільними дорогами з твердим покриттям, а й були сполученими з районами області. Таким чином спадщина 1960-х та 1970-х років служить населенню і надалі.
Сучасність
З 2020 року почалась реконструкція черкаських доріг. Це відбулось у рамках програми президента Володимира Зеленського “Велике будівництво”. За планом, Черкаська область мала отримати 370 кілометрів відремонтованих доріг.
Процес ремонтування дороги в Черкасах
Передусім була відбудована об’їзна траса H-16, що є частиною сполучення Золотоноша – Черкаси – Сміла – Умань. Ця реконструкція має велике значення, оскільки саме через цю трасу проходить центральна транспортна артерія області, яка з’єднує обидва береги Дніпра. Відновлення дороги відбулося вперше за 40 років. Тому робота була комплексною: відновлювались дорожні знаки, павільйони зупинок, встановлювалось нове освітлення.