Бібліотеки Черкас поступово змінюють звичний формат роботи, перетворюючись з традиційних книгозбірень на відкриті культурні, освітні та громадські простори. Тут не лише читають і позичають книжки, а й опановують цифрові технології та штучний інтелект, відвідують клуби за інтересами, беруть участь у творчих заходах і знаходять підтримку. Особливу роль черкаські бібліотеки відіграють під час війни, допомагаючи внутрішньо переміщеним особам, об’єднуючи громаду та адаптуючи послуги до нових потреб містян. У цій статті на icherkashchanyn.com розповідаємо, як трансформуються бібліотеки Черкас, які сучасні послуги вони пропонують і як розвивають культурне та соціальне життя міста попри виклики воєнного часу.
Трансформація бібліотек Черкас: від класичної читальні до освітнього хабу
Бібліотеки Черкас — це вже не лише місця, де можна взяти книгу чи попрацювати в читальній залі, а й відкриті громадські простори, що поєднують інформаційні, освітні, культурні та соціальні функції. Тут проводять зустрічі, кінопокази, виставки, майстер-класи, заняття з цифрової грамотності та заходи для різних вікових груп.
Міська централізована бібліотечна система Черкас, до якої входять 11 книгозбірень, зокрема Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки, щороку приймає понад 40 тисяч відвідувачів. Одним з напрямів оновлення стало прагнення зробити бібліотеки доступними для всіх поколінь: у філіях відходять від жорсткого поділу на дитячі та дорослі простори, розміщуючи літературу для різних вікових категорій поруч.
Інший приклад багатофункціонального формату — Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка. Тут працюють клуби за інтересами, організовують кінопокази, виставки, зустрічі з письменниками та навчання цифрової грамотності. Для відвідувачів також доступна послуга доставлення книг додому.
Зміни відбуваються не лише в обласному центрі. Бібліотеки області розвивають власні соціокультурні проєкти, допомагаючи мешканцям громад долати наслідки війни, адаптуватися до нових обставин і знаходити простір для спілкування.
Проблеми бібліотек Черкащини під час війни: книжкові фонди та фінансування
Робота бібліотечних установ Черкащини проходить через низку критичних викликів, спричинених війною, матеріально-технічною нестачею та необхідністю оновлення фондів. З початком повномасштабного вторгнення державне фінансування закупівлі книг було призупинено.
Попри це, громади та місцева влада намагаються підтримувати заклади. Зокрема, з бюджету міста Черкаси у 2024 році було виділено 1 мільйон гривень на поповнення книжкового фонду, і ця підтримка триває. Однак через те, що пріоритетом для бюджетів усіх рівнів є фінансування Збройних Сил України, значну роль відіграє допомога благодійників, меценатів та сама активність читачів.
«З початком повномасштабного вторгнення війни державне фінансування припинено і не знаю, коли воно повернеться… Я розумію, що це може не функція бібліотеки вибивати кошти з депутатів сільської чи міської ради, але зберіться якось всі разом, робіть вимоги, пишіть і вам відкриють. Ми, на жаль, не маємо цього голосу громад, який скаже: ні, ми тут в Черкаській області читаємо, і читаємо дуже активно», — наголошує Олександра Коваль (виконувачка обовʼязків директора Українського інституту книги).
Крім того, фахівці зазначають наявність кадрового голоду та потребу в модернізації автоматизованих бібліотечних інформаційних систем, а також розширенні безбар’єрного доступу для всіх категорій жителів.
Клуби за інтересами в бібліотеках Черкас: мовні гуртки, кіноклуби та бібліокафе
Сучасна бібліотека в Черкасах — це передусім майданчик для комунікації. У Черкаській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Тараса Шевченка функціонує близько 20 клубів за інтересами.
При цьому містяни мають можливість самостійно ініціювати та пропонувати ідеї для створення нових осередків чи тематичних просторів.
Основні напрямки клубної діяльності:
- Мовно-літературний клуб «Надихаємось українською»: запроваджений у 2025 році, орієнтований на вдосконалення знань з української мови та подолання мовного бар’єра.
- Літературний клуб «Літакцент» та читацькі групи: обговорення сучасної й класичної літератури, зустрічі з авторами.
- Кіноклуб «Книга на екрані»: безоплатні перегляди та фахове обговорення екранізацій відомих літературних творів (покази збирають понад 100 глядачів).
- Краєзнавчий клуб «Моя Черкащина»: вивчення локальної історії, видатних постатей та культурної спадщини регіону.
- Бібліокафе «Візаві»: простір для інтелектуальних зустрічей із науковцями, викладачами та діячами культури міста.
- Творчі та ігрові студії: клуб каліграфії, клуб печворку (рукоділля), а також студія настільних ігор.
«Бібліотека — це не лише місце, де стоять на поличках книги. Це великий культурний простір, де кожен член громади може отримати потрібну інформацію, розважитися, знайти друзів або просто відчути себе потрібним», — зазначає заступниця директорки з наукової роботи Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка, Валентина Величко.
Освітні ініціативи в Черкасах: курси зі штучного інтелекту та проєкт «Генерація UA»
Черкаські бібліотеки активно впроваджують нові освітні та просвітницькі формати, спрямовані на різноманітні аудиторії.
- Цифрова грамотність та тренінги зі ШІ.
У Черкаській обласній бібліотеці проводять консультації з базової комп’ютерної грамотності, а також лекції та тренінги з використання штучного інтелекту. Значну частину становить аудиторія старшого віку, яка прагне йти в ногу з часом.
- Проєкт «Генерація UA: зустрічі, що змінюють».
Міська централізована бібліотечна система запустила проєкт «Генерація UA» за підтримки Черкаської міської ради та БФ «МХП-Громаді». У межах цієї ініціативи до Черкас із публічними зустрічами та презентаціями завітали відомі українські письменники: Віталій Запека, Євдокія Макаренко, Мартин Якуб, Сашко Дерманський.
- Вуличні акції та партнерства між громадами.
У літні місяці черкаські бібліотекарі виходять безпосередньо до містян: на вулиці Хрещатик облаштовують майданчики зі столами й стільцями, пропонуючи перехожим газети, журнали та нові книги. Крім того, черкаські заклади активно обмінюються досвідом із колегами з інших регіонів — зокрема в межах проєкту «Пліч-о-Пліч: Згуртовані громади» бібліотека ім. Лесі Українки приймала делегацію діячів культури з Херсона для напрацювання спільних культурних практик.
Соціальна роль бібліотек: допомога ВПО, бібліотерапія для дітей та волонтерство
Від початку повномасштабного вторгнення бібліотеки Черкащини розширили свою роль у житті громад. Окрім культурно-освітньої діяльності, вони стали просторами соціальної адаптації, спілкування та психоемоційної підтримки. Особливу увагу приділяють внутрішньо переміщеним особам, дітям, родинам військовослужбовців і людям старшого віку.
Одним з важливих напрямів стала робота з ВПО. Для переселенців та їхніх дітей бібліотеки організовують тематичні виставки, творчі зустрічі й заходи з використанням бібліотерапії та кінематерапії. Зокрема, увагу привернула галерея «Черкащина очима ВПО», яка дає можливість переселенцям поділитися власним баченням регіону, розповісти свої історії та відчути зв’язок з новою громадою.
Окреме місце в бібліотечній роботі посідає підтримка дітей. Серед популярних у юних читачів тем — історія України, визвольна боротьба та козацтво.
Бібліотеки також долучаються до волонтерської допомоги військовим і їхнім родинам. Працівники відвідують поранених захисників у шпиталях, привозять їм книжки, проводять майстер-класи з виготовлення оберегів і листівок. Такі ініціативи допомагають підтримувати зв’язок між військовими та цивільними громадами, а також залучають до волонтерства читачів різного віку.
Не залишають поза увагою й людей старшого покоління. Для них бібліотеки організовують заняття з цифрової грамотності, допомагають опановувати смартфони та користуватися електронними послугами. Водночас мовні й художні студії, творчі гуртки та клуби за інтересами створюють можливості для спілкування, активного дозвілля й нових знайомств.
Перспективи цифровізації та майбутнє бібліотечної системи в Черкасах
Майбутнє бібліотечної системи Черкас залежить від того, наскільки вдало заклади зможуть поєднати цифрові технології зі збереженням традиційного книжкового фонду. Серед важливих напрямів розвитку — створення повноцінних електронних каталогів та зацифрування рідкісних краєзнавчих видань, що допоможе зробити місцеву культурну спадщину доступнішою для широкої аудиторії.
Водночас досвід черкаських бібліотек показує, що цифрові ресурси не можуть повністю замінити паперову книгу та живе спілкування. Можливість взяти видання додому, зустрітися з однодумцями, долучитися до безоплатного майстер-класу чи кінопоказу перетворює бібліотеку на відкритий громадський простір, де кожен може знайти заняття або підтримку.
Культура читання в Черкасах давно вийшла за межі традиційного книгообміну. Попри економічні та воєнні виклики, недостатнє фінансування й потребу в модернізації, місцеві бібліотеки поступово стають багатофункціональними центрами суспільного життя. Тут поєднуються освітні ініціативи, волонтерська діяльність, навчання цифрової грамотності та програми психологічної підтримки. Збереження й подальший розвиток цієї мережі потребують спільних зусиль міської громади, місцевої влади та самих читачів.