Мурали Черкас поступово перетворюють звичайні міські будівлі на масштабну галерею просто неба, додаючи кольорів знайомим вулицям і формуючи сучасний культурний образ міста. Стінописи на житлових будинках, індустріальних об’єктах та інших міських поверхнях відображають історичні події, національні символи, важливі суспільні теми й авторське бачення художників. Стріт-арт став не лише способом оновлення міського простору, а й формою комунікації з громадою та вираження локальної ідентичності. У цій статті на icherkashchanyn.com розповідаємо про найвідоміші мурали Черкас, їхні адреси та авторів та історію створення робіт.
Історія розвитку стріт-арту в Черкасах: проєкт «Розмалюй своє місто»
Вуличне мистецтво в Черкасах формувалося поступово — від локальних громадських ініціатив до масштабніших проєктів з перетворення міського простору. Перші помітні спроби системно змінити вигляд районів припали на середину 2010-х років. Зокрема, у 2015 році активістка Аліна Котолуп запропонувала проєкт «Розмалюй своє місто». Його метою було перетворити типові спальні райони на своєрідну галерею соціального мистецтва просто неба.
Ініціатори розглядали можливість створення цілих туристичних маршрутів, які об’єднали б незвичні міські локації.
Згодом ідею залучення мистецтва до міського середовища продовжив соціальний проєкт «Прикрасимо наше місто», що охопив інші локації Черкас. До таких ініціатив долучалися місцеві активісти, громадські організації, меценати та творча молодь. Поступово в місті почали проводити фестивалі графіті, під час яких художники отримували можливість легально розписувати бетонні огорожі вздовж бульвару Шевченка та поблизу Долини троянд. Так вуличне мистецтво стало одним зі способів оновлення звичного міського простору.
Культурні мурали Черкас: Симоненко, Нарбут та Галерея героїв
Особливе місце у стріт-арт культурі Черкас займають стінописи, які не просто прикрашають будівлі, а виконують просвітницьку й патріотичну місію, увіковічуючи видатних постатей української історії, літератури та мистецтва.
- Портрет Василя Симоненка.
У 2023 році на фасаді школи № 33, розташованої у мікрорайоні «Митниця», з’явився величний стінопис, присвячений легендарному поетові-шістдесятнику та журналісту. Директорка закладу Оксана Коваленко зазначала, що художник Ігор Новіков працював над створенням цього муралу впродовж трьох днів. Вибір локації є символічним, адже школа має ім’я видатного літератора, який жив і творив у Черкасах.
- Галерея національних героїв на вулиці Надпільній.
На стіні колишньої тютюнової фабрики створено чотири стінописи у сучасному реалістичному стилі. Вони присвячені ключовим постатям українського державотворення та історії: Княгині Ользі, гетьману й князю Костянтину Острозькому, провіднику ОУН Євгену Коновальцю та командиру УПА Роману Шухевичу. Варто зазначити, що деякі з цих робіт через політичні або вандальні мотиви періодично зазнавали ушкоджень, проте громада та художники незмінно їх відновлювали.
- Етнографічні мотиви Данила Нарбута.
На стіні Черкаського вищого професійного училища з’явився яскравий розпис, створений за мотивами творчості видатного українського живописця, лауреата Шевченківської премії Данила Нарбута, який тривалий час мешкав у Черкасах.
Завдяки таким роботам міські стіни стають не лише простором для художнього самовираження, а й своєрідними нагадуваннями про людей та події, що сформували українську культуру й історію.
Пам’яті легенди: історія створення муралу Кузьмі Скрябіну
Серед черкаських стінописів особливе місце посідає мурал, присвячений Андрію Кузьменку — лідеру гурту «Скрябін», музиканту та автору пісень, творчість якого стала близькою мільйонам українців.
Стінопис урочисто відкрили 17 серпня 2020 року — у день народження артиста. Його розмістили на триповерховому фасаді житлового будинку за адресою: вулиця Байди Вишневецького, 60, неподалік від центру Черкас.
Ідея створення муралу належала місцевому жителю Антону Севастьянову. Разом з друзями він вирішив прикрасити будинок, у якому мешкав, зображенням музиканта. Перед початком робіт ініціатори погодили задум з дружиною Андрія Кузьменка.
Автором і виконавцем стінопису став черкаський художник Ігор Новіков. На фасаді він зобразив Кузьму на повний зріст. Для роботи просто неба митець використовував аерозольні балончики та фарбу-спрей — техніку, яка дала змогу працювати безпосередньо на великій вертикальній поверхні.
Мурал на вулиці Байди Вишневецького — не просто елемент міського оформлення, а місце, пов’язане з пам’яттю про артиста. Для шанувальників його творчості це можливість зупинитися біля портрета людини, чиї пісні, висловлювання та життєва позиція залишили помітний слід в українській культурі.
Патріотичні мурали воєнного часу в Черкасах: ТРЦ «Любава» та Стіна Героїв
Повномасштабне російське вторгнення змінило тематику українського стріт-арту. Вуличне мистецтво дедалі частіше стало способом осмислити пережиті події, вшанувати захисників і захисниць та висловити солідарність з тими, хто боронить країну. Черкаси також долучилися до цієї тенденції: на міських стінах з’являються роботи з патріотичними мотивами, військовою символікою та меморіальними сюжетами.
Серед помітних об’єктів — масштабний мурал на фасаді торгівельно-розважального центру «Любава» із зображенням українського військовослужбовця.
Ще один патріотичний стінопис на вулиці Остафія Дашковича створили представники Ветеранського корпусу спільно зі студентами-художниками Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. До цього напряму належать і меморіальні розписи на «Стіні Героїв», а також на фасадах підрозділів ДСНС у Південно-Західному районі міста.
Такі роботи виконують не лише декоративну функцію. Вони допомагають зберігати пам’ять про боротьбу українців, привертають увагу до подвигу військових і рятувальників та нагадують про ціну свободи. У воєнний час міський стріт-арт стає одним зі способів говорити про втрати, мужність і надію мовою образів.
Туристичний потенціал та майбутнє муралів
Вуличне мистецтво не залишає містян байдужими. Одні вважають мурали та художні розписи способом оживити одноманітну забудову й додати кольорів міському середовищу. Інші звертають увагу на необхідність зберігати архітектурну цілісність і не перетворювати фасади на хаотичне полотно. Водночас якісні, продумані роботи часто знаходять прихильників серед жителів міста.
На важливості художнього компонента наголошує і київський художник Єгор Прищепкін:
«Мурали — це живопис. Вони прикрашають середовище, роблять похмурі фасади яскравішими. Їх сприймають здебільшого позитивно».
Однак важливо розрізняти професійне монументальне мистецтво та хаотичні написи й позначки на будівлях, відомі як бомбінг. Якщо перше передбачає художню концепцію та продумане вписування в міський простір, то друге нерідко сприймається як псування майна й може шкодити вигляду історичних споруд. Стріт-арт поступово стає ще однією частиною туристичної привабливості Черкас. Пошук муралів і незвичних художніх локацій може перетворитися на окремий маршрут для молоді та гостей міста.
Вуличне мистецтво в Черкасах — це вже не просто спосіб прикрасити фасади, а частина культурного діалогу міста з власною історією та сучасністю. Мурали, присвячені видатним українцям, захисникам і мистецькій спадщині, перетворюють звичайні будівлі на візуальні розповіді про важливі для громади постаті й події. Подальший розвиток цього напряму залежатиме від співпраці художників, громадських ініціатив, міської влади та мешканців. Саме така взаємодія може зробити стріт-арт помітною частиною культурного образу Черкас і відкрити нові можливості для міського простору.