6 Жовтня 2022

Як один черкаський лікар врятував життя сотням пацієнтів

Related

Як черкащани святкували дівич-вечір: історичний огляд

На Черкащині завжди шанувалися обряди і звичаї, які передавалися...

Як на Черкащині святкують Великдень: історія та сьогодення

З давніх-давен Великдень завжди вважався одним з головних релігійних...

Як робити ставки на CS:GO онлайн

Якщо з кіберспортом користувач стикається вперше, у нього може...

Share

Фесун Анатолій Іванович – видатний лікар-хірург Черкаської обласної лікарні, Заслужений лікар України, почесний професор Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, почесний громадянин Черкас, Золотоноші,Чорнобая. Прекрасна талановита, невідмовна людина, кришталевої чистоти і надвисоких моральних цінностей. Більш детально про видатного лікаря з черкащини у нашому матеріалі на сайті icherkashchanyn.

Дитячі мрії Анатолія Івановича Фесуна

Анатолій Іванович Фесун народився 29 березня 1941 року у селі Бубнівська Слобідка Золотоніського району Черкаської області. Батьки його були звичайними колгоспниками. В сім’ї було двоє дітей.

Маленький Толя батька не знав, бо народився, коли тато був на війні. З війни батько так і не повернувся, матері довелося самій утримувати дітей. Ріс він в післявоєнний період і бачив, як скалічила людські долі війна. Чув багато історій про врятовані лікарями життя. Це дуже вплинуло на маленького Толю. Він буквально замирав, коли бачив людей в білих халатах з великими ковпаками на голові, таких величних і серйозних.

З дитинства Толя розумів, що бути лікарем дуже відповідально, бо від його дій залежить не тільки здоров’я людини а й життя. Ця професія надскладна і дуже благородна, приносить велику користь людям. Тому він вирішив присвятити життя служінню людям.

Юність майбутнього лікаря

Згодом, мама Анатолія знову вийшла заміж, у нього з’явилося ще троє братів і сестер. Сім’я була багатодітною, жилося важко, грошей катастрофічно не вистачало, Анатолій допомога в сім’ї, як міг.

Закінчивши школу, Анатолій пішов на курси шоферів. Отримавши права, вирішив працювати автоводієм у місцевому колгоспі. Пропрацював він там декілька років. Потім відслужив у армії.

Вступ до медичного інституту

Анатолію ще з дитинства подобалася медицина, мрія допомагати людям не залишала його. Недовго думаючи, він вирішив вступати на лікувальний факультет Дніпропетровського медичного інституту.

Закінчив його з відзнакою, отримавши спеціальність «Лікувальна справа». При вузі працював гурток з хірургії, Анатолій відвідував його з великим задоволенням. На вихідних підробляв санітаром в дніпропетровській лікарні, а згодом почав асистувати на операціях.

Талант до хірургії проявився, коли будучи студентом, асистував хірургу. Першими операціями були видалення грижі і апендициту. Пройшли вони дуже вдало і Анатолій на цьому вирішив не зупинятися, асистував далі, ще з більшим ентузіазмом. Лікарі-наставники його дуже хвалили за швидкість, чіткість і віртуозність, наполегливість, з якою він оперував. На протязі року після закінчення інституту, Анатолій Іванович Фесун пройшов інтернатуру в Черкаській обласній лікарні.

Перші трудові будні майбутнього професора

Закінчивши інститут у 1973 році, постало питання про розподілення. За направленням Анатолій Іванович поїхав на роботу до села Вереміївка Чорнобаївського району Черкаської області. Спочатку працював дільничним лікарем, а потім хірургом. Він чудово оперував пацієнтів, вони швидко ставали на ноги. В селі місцеві жителі Анатолія Івановича просто обожнювали. Він мав щиру і відкриту душу, завжди приходив на допомогу до тих, хто її потребував, не відмовляв нікому. Тому на загальних зборах Анатолія Івановича обрали головним лікарем Чорнобаївської районної лікарні. Трудився він на цій посаді до 1977 року.

У 1978 році Анатолій Іванович Фесун отримав підвищення і прийняв рішення поїхати до Черкас, де отримав посаду завідуючого приймального відділення черкаської обласної лікарні, також очолив відділ охорони здоров’я Черкаського міськвиконкому. Анатолій Іванович мав велике бажання допомагати людям, робити життя комфортним і здоровим не тільки на селі, а й у місті.Тому він використав цю можливість.

Справа всього життя

З 1985 року Анатолій Іванович Фесун отримав посаду головного лікаря Черкаської обласної лікарні і займав цю посаду до кінця свого життя. В обласній лікарні лікувалися не тільки міські жителі, а й мешканці з усієї Черкаської області.

За все життя Анатолій Іванович зробив близько 3000 різноманітних хірургічних операцій. Всі вони були владими. Він чудово розумів, що для того, щоб бути професіоналом, треба постійно збагачувати практику, здобувати новий досвід, адже наука не стоїть на місті, постійно щось змінюється. Він постійно шукав нові шляхи по забезпеченню підвищеного рівня якості медичної допомоги та підвищенню ефективного використання ресурсів у медицині.

Анатолій Іванович постійно їздив закордон до колег, де набував досвіду і ділився своїм. Побував він у Німеччині, в Китаї, Франції . Запозичив не тільки методи ведення операцій, а й опрацював навички по роботі з новітнім медичним обладнанням.

Талановитий лікар і завзятий господар

Дуже добре Анатолій Іванович проявив себе у якості доброго господаря. За його протекцією збудували дев’ятиповерховий корпус у обласній лікарні і операційно-анестезіологічний корпус.

Зроблений капітальний ремонт лікарні, поновилося лікувальне обладнання, збудовані переходи між корпусами. Для медичних робітників зводилися гуртожитки. Завдяки Фесуну Анатолію Івановичу значно збільшилася площа обласної лікарні, запрацювали 4 нові стаціонари на 1300 ліжок і 19 додаткових лікувально-діагностичних лабораторій, які отримали нове обладнання. Також започаткували роботу 18 нових відділень. Анатолій Іванович приклав чимало зусиль для забезпечення їх всім необхідним.

Завдяки оновленому обладнанню, покращилися методи діагностики і лікування населення. Чималий вклад Анатолій Іванович вніс у проект по розробці будівництва нових медзакладів. Дякуючи його підтримці, у місті Черкаси будують нову поліклініку і пологовий будинок. Це результат його невтомної праці, довгий шлях від студента до професора, заслуженого лікаря і талановитого господаря .Допомога, служіння людям – це справа всього його життя.

Також Анатолій Іванович продовжував вдосконалювати медичну сферу у місті і області. Двічі обирався депутатом, був керуючим у комісії по охороні здоров’я. У нього була важка, безперервна і напружена фізична праця, він не йшов у відпустки, не було в нього і вихідних. Навантаження було величезне, на межі людських можливостей. Взимку 2003 року Анатолій Іванович захворів, хронічні хвороби нагадали про себе, прийшлося робити операцію. Пройшла вона успішно, але серце хірурга все ж не витримало таких навантажень і він помер на 61 році життя.

Внесок в розвиток медицини Черкащини Фесуна Анатолія Івановича безцінний. Пройшовши довгий тернистий шлях від простого студента до професора, а згодом і до заслуженого лікаря, він довів своїми діями відданість професії. Адже здоров’я людини- це приорітет для любого лікаря. Анатолій Іванович став спеціалістом з великої літери завдяки кропіткій праці над собою. Врятував велику кількість життів, маючи природну здатність швидко приймати рішення, критичне мислення, несучи повну відповідальність за наслідки. Адже професія лікаря- це покликання, невтомний пошук, боротьба із самим собою за формування власної особистості, це надвисокі моральні межі. Любов до людей, мобілізація фізичних і моральних сил, які завжди направлені на служіння медицині.

.,.,.,.