На Черкащині медицина розвивалася доволі швидкими темпами, хоча зараз переживає не найкращі часи. Як би там не було, повідомляє сайт icherkashchanyn, на черкаській землі виростали покоління провідних лікарів, а також з’являлося все більше медичних закладів, де й працювали наші лікарі та медсестри.
На самому світанку медицини фахівці навчилися лікувати “фізичні” недуги (переломи, порізи і тд), потім справа дійшла до протистояння епідеміям, однак до лікування психічних захворювань медицина підійшла лише у другій половині 18 сторіччя. У той час були зроблені перші вагомі відкриття та написані відповідні праці. Відтоді минуло багато часу і психіатрія суттєво продвинулась. На теренах України в цьому процесі брала участь й Черкащина.
У сьогоднішній статті ми розповімо історію першої психіатричної лікарні на Черкащині.
Загальна характеристика першої психлікарні Черкащини
Будь-яку загальну характеристику прийнято починати із повної назви. Тож, у документах наша психлікарня називається “Комунальне некомерційне підприємство “Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради””. Як говориться на офіційному сайті лікарні, заклад має найвищу за рівнем акредитацію, що дозволяє лікувати пацієнтів із великим спектром захворювань. Згідно зі статистичними даними лікарню кожного року відвідує близько 5 тисяч пацієнтів, переважна більшість із яких не затримуються у психлікарні надовго.
Якщо описувати “технічні характеристики” лікарні, то там працює близько 50 професійних лікарів, що спеціалізуються на всіх типах психічних захворювань. У роботі їм допомагають 150 медичних спеціалістів, а також понад 350 працівників у різних сферах (від кулінарів до прибиральників). Заклад пропонує своїм пацієнтам 12 відділень: 11, що займаються діагностикою та лікуванням та 1, що використовується для проведення інтенсивної терапії. На даний момент психлікарня володіє близько 400 ліжками.
Черкаська обласна психлікарня знаходиться за адресою вул. Павлова, 46 м. Сміла, Черкаська область.
Історія Черкаської психіатричної лікарні: заснування – 1970 р.
Черкаська обласна психіатрична лікарня була заснована доволі давно – 05.08.1946 року. У ті часи Черкаської області ще не існувало, тому заклад приписувався Київщині. Перші роки свого існування лікарня не була простою лікарнею – від часів заснування заклад виконував функцію лікувально-трудової колонії, до якої звозили переважну більшість психічнохворих правопорушників із усієї Київської області.
Лікувальний заклад був заснований одразу після завершення Другої світової війни. Однак при цьому будувати нові приміщення для колонії не стали – чи то грошей не вистачало після війни, чи то бажання – вирішили відновлювати зруйновану інфраструктуру і на її місці споруджувати палати та кабінети закладу. Проте, знову ж таки, цей процес продвигався силами самих співробітників та пацієнтів: допомоги з боку держави майже ніякої не виділялось. Як би там не було, лікувальний заклад почав приймати десятки пацієнтів вже з першого місяця після свого відкриття.
В якості повноцінної психіатричної лікарні заклад затвердився лише після утворення Черкаської області в 1954 році. Тоді лікарня й отримала сучасну назву – Черкаська обласна психіатрична лікарня № 1.
У період з 1960 по 1970-ий роки психіатрична лікарня облаштовувалась (це стосувалося як внутрішнього становища приміщень, так і зовнішнього вигляду закладу) та поповнювалася різного роду комунікаціями та апаратурою. В кожен кабінет та палату лікарні було проведено світло (так, близько 20 перших років існування закладу електроосвітлення було не всюди), було проведено централізоване опалення, водопостачання та, відповідно, каналізацію. Зокрема, до психлікарні нарешті приєднали лінії телефонного зв’язку. Якщо говорити про територію, на якій розташовується лікарня, то її почали використовувати з користю: поблизу лікарні відкрилися аптека, пральня, дезінфекційна камера та інше. Усе це істотно покращило життя як працівникам, так і кожному пацієнту. Зрештою можна було сказати, що будівля та прилегла територія були доведені до адекватного стану.
Розвиток лікарні: від 1970-х по наш час
Маючи загально непогане становище, Черкаська обласна психіатрична лікарня мала розвиватися, аби не відставати в науковому прогресі в області медицини. Із цією метою до закладу почало надходити все більше сучасного (на той момент) обладнання, що підвищували рівень надання послуг психічно хворим людям.
У 1970-х роках Черкаська обласна психіатрична лікарня брала участь у Виставці досягнень народного господарства у сфері психічного відновлення пацієнтів і абсолютно заслужено отримала відповідну грамоту.
В останнє десятиріччя Радянського Союзу – 1980-1990 роки – лікарня не втрачала своїх провідних позицій, конкуруючи з найпрогресивнішими психіатричними закладами СРСР. На той момент лікарня розміщувала близько 1500 нових ліжок, що були доступні кожному пацієнту, фактично, безкоштовно. У 80-х площа приміщень лікарні збільшилася до свого історичного максимуму – Черкаська обласна психіатрична лікарня налічувала 21 лікувальне відділення. У той період особливістю методології лікування психічнохворих стало впровадження інституту адаптації їх до повернення у звичайне соціальне та трудове середовища.
Також Черкаська психлікарня активно займалася науковою та дослідницькою діяльністю. У зв’язку із привідкриттям залізної завіси, а згодом і розпадом Радянського Союзу, наукові заклади СРСР і незалежної України почали обмінювалися власним досвідом із міжнародними колегами. Не впустила свого шансу й Черкаська психіатрична лікарня. Наукові праці розроблялися переважно докторами та кандидатами медичних наук, що особливо цінувалося у світі.
Що приховує Черкаська психлікарня? Критика
Наразі Черкаська обласна психіатрична лікарня є комунальними закладом та фінансується державними коштами. Однак не завжди ці кошти йдуть туди, куди треба. Так, пацієнтам лікарні часто не вистачає продуктів харчування, що за довгий період перебування у закладі, робить їх втомленими. Також лікарня, попри триваючу цифровізацію, продовжує потопати в бюрократичному безладі. Пацієнти місяцями, а то й роками, чекають на включення їх у чергу до інтернатів.
Особливо помітною є проблема різного рівня умов життя в палатах пацієнтів. Мається на увазі, що в деяких відділеннях лікарні палати обладнані сучасними приладами, ліжка нові, простирадла білі, у кімнаті зроблено ремонт, а в інших – ліжка стоять більше 30 років, постільна білизна або з СРСР, або з нульових, а ремонтом у палаті навіть і не пахне. Певну частину пацієнтів заселяють у подібні палати, через що вони змушені відчувати себе в негативному середовищі – це аж ніяк не допомагає хворим одужувати.
Дискримінація між пацієнтами проявляється й у тому, що деякі палати розраховані на 2-3 особи, як у стандартному гуртожитку, а в деякі заселяють по 15 осіб. Таку ситуацію необхідно якомога швидше вирішити.
Маємо надію, стаття виявилася для вас корисною і ви розповісте про неї своїм знайомим!
