Медицина, як самостійна і самодостатня галузь, на території Черкаської області, і по всій Правобережній Україні не розвивалася аж до кінця 18 століття. Ні про яке систематичне медичне обслуговування і мови не йшло. Після захоплення України, польсько-литовським багатіям було байдуже як на добробут людей, так і на їх здоров’я. В ті часи, повідомляє сайт icherkashchanyn, медичне обслуговування було приватним, до держави ніякого відношення не мало, скористатися ним мали змогу лише багатії.
Сумлінна праця перших лікарів Черкас
Починаючи з 1780 року, медичне обслуговування почало потроху набирати силу. Архіви нашої області мають спогади про діяльність перших медичних працівників, які працювали в Черкаській області в ті роки, а медзаклади почали відкриватися лише в першій половині 19 століття.
Багато хто з лікарів не мав освіти за фахом, досвіду набирались на війні або несучи службу в армії в якості лікарських учнів. Такими були й перші лікарі міста Черкас: П.Осокоровський і Я.Дранковський. Лише після здачі спеціальних екзаменів їм було присвоєно звання лікарів. Трудилися вони в повітах Черкащини.
Причини епідемій на Черкащині
Медичне обслуговування в 19 столітті було на низькому рівні. Населення Черкащини мало високий рівень захворюваності. Періодично виникали різні епідемії. Це тиф, холера, туберкульоз, цинга, дизентерія, віспа.
Місцеві лікарні тих часів були дуже маленькими, в середньому на 40 ліжок, а кріпосних селян лікували в економічних лазаретах. Це теж сприяло епідеміям. Лікарі міста дуже старанно виконували свою роботу, без них не проходило жодного протиепідемічного або санітарного заходу в повітах.
Перші позитивні зміни 
На початку 1905 року на Черкащині почало утворюватися земство в більшості повітів. Значні зміни у медицині почали відбуватися після 1912 року. Кількість лікарень і медичного персоналу збільшилася вдвічі.
Перший санітарний лікар В.З.Гавловський був направлений в повіт у 1913 році, а незабаром управління міста запросило на роботу і міського санітарного лікаря. Завдяки їм була відкрита перша санітарна лабораторія у місті, також почали читатися лекції з гігієни та санітарії місцевому населенню.
Лікарі теж між собою радилися, утворювали обласні збори. Але все одно на таку кількість населення лікарів не вистачало, тому захворюваність тими чи іншими хворобами періодично зростала.
Період після революції в Черкасах
Післяреволюційний період на Черкащині характеризувався поступовим відновленням медичної галузі. Почали створюватися спеціальні установи, направлені на створення лікувально-профілактичних закладів.
Було утворено по селам 7 лікарень на 150 ліжок і Черкаська повітова лікарня на 60 ліжок. Керівництвом господарською і фінансовою діяльністю закладів займався санітарний комітет, який складався з керуючого, секретаря і рахівника. Обирали їх на загальних зборах при аптеках, лікарнях. В нього входили уповноважені від місцевих депутатів і профспілок.
Боротьба з інфекціями у Черкасах
З 1920 року у Черкасах почалася завзята боротьба з тифом. Займалися цим спеціальні медицинські комісії, які запроваджували протиепідемічні заходи, маючи на це спеціальні повноваження.
В Черкасах і черкаській області утворювалися відділи по боротьбі з епідеміями. Вони називалися «комісії по боротьбі за чистоту». Діяли вони шляхом проведення просвітницької роботи серед простого населення щодо гігієни, також створювалися інфекційні стаціонари. В самих Черкасах за відносно короткий проміжок часу почало працювати 5 лікарень на 300 інфекційних ліжок.
Відкриття нових лікувальних закладів у Черкасах
У 1924 році почали прийоми пацієнтів шкірно-венерологічний диспансер і рентгенологічне відділення при лікарні, а у 1925 році у черкаській Соснівці був відкритий санаторій по лікуванню хворих на туберкульоз.
Також майбутні лікарі здобували освіту, навчаючись у Будинку санітарної освіти в м.Умань, який відкрився у тому ж 1925 році.
Наприкінці 1927 року в Черкасах запрацювали: Будинок санітарної освіти , консультація для вагітних , консультація для новонароджених. Також у Черкасах були сформовані перші в Україні пересувні польові ясла, які в подальшому стали прототипом сучасних дитячих садочків.
Черкаський протитуберкульозний диспансер приймав на лікування хворих на лише з Черкас і області, а й з усієї України. Швидкими темпами відкривалися місцеві поліклініки. Запрацювали санаторії та інші медицинські лікувально – просвітницькі заклади, які впроваджували профілактику серед населення проти хвороб. Це, в свою чергу, приносило не аби яку користь населенню.
Поступово ліквідовувалися інфекційні захворювання, зростала санітарна грамотність черкащан і жителів області.
Медичне обслуговування працюючих громадян
Черговий процес росту медичної галузі Черкащина здобула на початку 1930 років. Поступово розвивалася промисловість, сільське господарство.
На місцевих підприємствах, колгоспах відкривалися фельдшерські та лікарські медичні пункти, профілактично-лікувальні заклади постійно збільшувалися, покращилося медичне обслуговування працюючих громадян.
Станом на 1932 рік, медичні установи почали свою роботу у 20 районах, також запрацювало 8 бактеріологічних лабораторій, почали працювати дезінфекційні приміщення.
В районних центрах почали працювати дитячі консультації і молочні кухні. Роди приймалися на дому пересувними акушерсько-фельдшерськими пунктами.
Лікарні збільшили кількість ліжок до 900, а кількість медперсоналу досягла 300 чоловік.
В ті роки велася запекла боротьба з туберкульозом. Люди погано харчувалися, були дуже слабкими. В Черкасах плідно працювали протитуберкульозні санаторії.
Охорона здоров’я на Черкащині (1940-1945 роки)
На початку 1940 років в місті Черкаси і області трудилося 550 лікарів. На цей час Черкащина мала належну систему охорони здоров’я, достатню матеріальну базу, що давало чималі перспективи для високого медичного обслуговування населення.
По закінченню війни, з 1945 року на Черкащині стрімко починали відтворюватися медичні заклади. Будувалися нові лікарні, поліклініки, жіночі консультації, роддоми. Кількість ліжкомість в цілому збільшилася до 7 тисяч.
Розвиток медицини на Черкащині
Після утворення Черкаської області, з 1955 року стартував новий виток в історії розвитку охорони здоров’я на Черкащини. Надшвидкими темпами поліпшилася матеріально-технічна база, відкривалися медичні училища, університети, збільшувалася кількість високоспеціалізованих фахівців, це в свою чергу підвищувало рівень медичних послуг.
Місто Черкаси- це обласний центр, в якому створені медичні заклади, які приймають на лікування хворих не тільки з міста, а й з навколишніх сіл. До них відносятся: обласна лікарня, декілька санстанцій, міські лікарні, обласна дитяча лікарня, міська дитяча лікарня, поліклініки, санаторії, бюро судово-медичної експертизи, станція переливання крові, диспансери: протитуберкульозний, онкологічний, психоневрологічний, шкірно-венерологічний, фізкультурно-лікувальний. Медицина постійно розвивається, зменшується захворюваність населення на різноманітні хвороби, збільшується народжуваність і тривалість життя населення.
