Українська вишиванка вже давно стала предметом популярності серед українців та українок. Її називають «код нації», що є доречним порівнянням, ці слова мають глибоку суть, відому кожному жителю нашої країни.
Ще на початку 20 ст. вишите вбрання почало набувати іншого значення. Вже тоді, повідомляє сайт icherkashchanyn.com, український народ почав боротьбу за свої власні права та свободи, використовуючи вишиванку як вираження патріотизму, як символ української ідентичності.
Всеукраїнське свято
Щороку у травні, у третій четвер місяця вся Україна та світ святкують День вишиванки. Це дуже молоде свято, і з кожним роком його відзначає все більше країн, в 2021, для прикладу, до святкування приєдналось близько 60 країн.
Вишите українське вбрання підкорює своєю оригінальністю та самобутнім, глибинним змістом. Багато всесвітньо відомих актрис не раз виходили у світ саме у вишиванках, це Демі Мур, Клаудія Шиффер, Сальма Хаєк, Ніколь Кідман, Сандра Буллок, та ін.
Ідея щодо святкування Дня вишиванки зародилась у Чернівцях, у 2006 році. Завдяки акції, яку придумала студентка місцевого ВНЗ було обрано день, в який всі мали прийти в національному вбранні. Впродовж років цю традицію перейняли й інші регіони, а потім і українська діаспора у світі. Тепер це свято відзначає багато країн, підтримуючи таким чином нашу країну.
Яка вона – черкаська вишиванка?
Витонченість та неймовірна краса черкаської вишиванки заворожує своєю унікальністю. В основі цього національного вбрання Черкащини лежать складні геометричні візерунки, створені дрібними стібками. Особливістю черкаської вишивки є розташування ліній узору на рукавах жіночого одягу – їх вишивали горизонтально. Не менш оригінальними вважаються вишиванки майстринь з села Суботів: тут надавали перевагу відтінкам золотистого – від жовтого до вишневого.
Середня Наддніпрянщина до 19 ст. славилась вишиванками з переважно рослинними та зооморфними орнаментами, а також геометрією в узорах. Саме тут, в Черкаською краї, у вишивці простежувались відображення зерна, що пов’язано з жнивами та польовими роботами селян. Пшеницю на вишиванці відображали крапками.
Характерні ознаки черкаської вишиванки – це поєднання червоного та чорного кольорів. А от для прикраси весільного вбрання, за словами місцевих етнологів, дівчата використовували білі нитки.
На Черкащині для вишитої сорочки використовували різні техніки, щоб створений візерунок був оригінальним. Це були мережка (висмикування ниток), а також вирізування.
На початку 20 ст. в Черкаському регіоні став поширюватись брокарівський стиль у техніці вишивання сорочок. В оформленні почали використовуватись зображення квітів, виконані хрестиком. Цьому передували такі події: на той час в Україну, зокрема на територію Черкаського регіону, почали привозити товар з фабрик Московії. Це були журнали, мило, інша продукція, на якій було зображено різні візерунки квітів. Тому цей стиль став проникати і в оформлення вишитих сорочок.
Різноманіття вишиванок Черкаського краю
Черкащина не лише славилась різноманітними видами оформлення вишитого вбрання, тут простежувались деякі відмінності в узорах майстринь з лівого та правого берегу Дніпра. Вони полягали в різних техніках викроювання та використанні з’єднувальних швів.
Для прикладу, лівобережні майстрині з’єднувальні шви обробляли кольоровою ниткою. А от рукави їхніх сорочок були дещо ширшими, на відміну від вишиванок, які вважались традиційними для правобережних жителів Черкаського краю. Тому для Черкащини немає надто багато спільних рис вишиванок. Люди постійно змінювали місце проживання, переїжджали, тому культури поєднувались, змішувались, що привело до використання певних ознак в узорах з інших регіонів.
