Черкаси – місто, що має потужний культурний фундамент, який і виділяє наше місто з-поміж інших населених пунктів України. У Черкасах завжди проводилися різного роду бали, світські вечори, а місцева знать полюбляла відвідувати вистави, цирки та, звичайно ж, театри. Одним із найдавніших та, безумовно, найбільших театрів Черкас, повідомляє сайт icherkashchanyn, є Драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, що розташовується в самому центрі міста на головній черкаській вулиці – бульварі Шевченка.
У даній статті розберемо історію виникнення та функціонування черкаського театру, а також окремо зупинимося на найбільш трагічному моменті, що довелося пережити нашому культурному осередку.
Зародження легенди: від пересувного театру до головного культурного осередку Черкащини
На початку 20 сторіччя в Черкасах не існувало жодного театру, що мав би власну будівлю. До нашого міста приїжджали трупи з різних куточків України, однак затриматися в Черкасах надовго майже нікому не вдавалося. Така тенденція продовжувалася аж до 1932 року.
У ті роки Україною колесили представники пересувного театру “Березіль”, який зараз відомий чи не кожному українцю. Першою виставою трупи стала «Родина щіткарів», яку показували в багатьох великих містах на теренах сучасної України. Завітала трупа і до нашого міста. Їм тут настільки сподобалося, що вони віришили залишитися та заснувати повноцінний театр – і радянська влада навіть дала на це добро! Так утворився Другий робітничо-колгоспний театр.
Перший виступ митців у Черкасах був запланований на 1933 рік. Тоді було прийнято рішення першою поставити п’єсу М. Горького “Вороги”, а другою – “Борис Годунов” О. Пушкіна. Вистави дуже сподобалися місцевій публіці і стало зрозуміло, що дороги назад уже немає – потрібно розвивати черкаський театр!
У ті часи Черкаси відігравали роль лише районного центру в рамках Київської області. Тому, коли наш театр вирішив взяти участь у конкурсі найкращих робітничо-селянських театрів, змагатися йому довелося саме з київськими представниками. Незважаючи на те, що в конкурсі брали участь навіть столичні театри, у 1937 році черкаський зумів посісти почесне 1 місце!
Наступна важлива подія для нашого театру, що, можна сказати, вирішили майбутню долю закладу, відбулася в 1939 році. Річ у тім, що того року Кобзарю могло б виповнитися цілих 125 років – на честь цієї події наш театр вирішили перейменувати. Відтоді черкаський театр почав носити ім’я Т. Г. Шевченка. У той же день у театрі була показана вистава «Назар Стодоля».
Утворення Черкаської області: як ця подія вплинула на розвиток театру
Враховуючи події 1954 року (утворення Черкащини), черкаський театр нарешті офіційно переріс у стаціонарний. Почали прийматися рішення щодо побудови нового приміщення театру. Велике будівництво розпочалося в 1959 році, а вже в 1965 р. театр було відкрито та презентовано черкаським місцевим жителям.
Наш театр сильно виділявся з-поміж багатьох інших в тодішній Українській республіці. Справа в тому, що приміщення інших театрів або не мали сценічного обладнання, або зовсім не передбачали проведення вистав. Наприклад, театри часто формувалися на закритих після повалення імперії виробництвах, де умови були, м’яко кажучи, не ідеальними.
А от черкаський театр міг похизуватися різного роду сценічними нововведеннями. Наприклад, сцена, де виступали актори, була повністю рухома і могла переміщувати декорації, що важили більше 10 тонн – небачені тоді можливості. Також особлива увага приділялася театральному світлу та звуку. Завдяки новітнім технологіям, які використовували при побудові приміщень театру, черкаська трупа могла використовувати набагато більше спецефектів, анімацій та світлових акцентів, а почути репліку актора можна було із будь-якої частини зали.
Також черкаський театр отримав статус обласного державного українського музично-драматичного театру.
Драматичний театр у період незалежності України
Зі зміною політичного керівництва нашої держави змінилося й управління черкаським театром. Так, у різні роки нашим театром керували Ситник Алім Іванович (1994 – 1999 роки), Осипов Володимир Олексійович (1999 – 2017 роки), у подальшому – Ластівка Петро Петрович та Руслан Паскалов. Усі вони були і є справжніми професіоналами в області театрального мистецтва, що допомагало їм активно розвивати головний театр Черкас.
На даний момент остання зміна в назві театру була впроваджена у 2006 році, коли до і без того широкої назви закладу додалося слово “академічний”. Наразі пова назва театру звучить, як Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка.
У тому ж році в театрі започаткувалася традиція проводити фестиваль “Сцена людства”, в рамках якого щорічно ставляться п’єси за мотивами творів Тараса Григоровича. Така тенденція тривала аж до 2015 році, коли трапилося дещо, здавалося б, невідворотне.
Як Черкаський театр перетворився на справжнього фенікса
У звичайний літній день – 1 липня 2015 року – у приміщенні черкаського драматичного театру відбулася страшна пожежа. На щастя, на момент пожежі в театрі майже нікого не було і ніхто, відповідно, не постраждав. Однак для самої будівлі пожежа несла катастрофічні наслідки.
Так, вогонь почав поширюватися із феноменальною швидкістю і тому працівники закладу не змогли потушити пожежу самотужки. До драматичного театру приїхала велика кількість пожежників, курсантів та медиків, яким таки вдалося загасити пожежу, проте сама будівля була спалена вщент. Решту концертів, що вже були заплановані на 2015 рік довелося показувати в інших черкаських закладах. Наприклад, у Будинку культури імені Кулика та в Центрі дитячої та юнацької творчості (раніше – Палац піонерів).
Після інциденту стало зрозуміло лише одне – відмовлятися від довготривалої традиції театрального мистецтва в Черкасах не можна. Необхідно відбудовувати втрачений театр. Роботи почалися в тому ж році, а завершені аж у 2021 році на початку березня. Відтоді театр почав виглядати просто шикарно, а в місті Черкаси були встановлені пожежні гідранти, аби такого лиха не трапилося знову.
Вистави в Черкаському драматичному театрі
Здобуття Україною незалежності тільки сприяло культурному зростанню репертуару нашого театру. Із приблизно 400 постановок 80 були виключно класично-українськими, ще 50 – зарубіжними, а найбільший пласт відводився сучасним творам (переважно із України, проте немало було й російських, білоруських, грузинських постановок і тд.).
Однак провідну позицію серед усього репертуару нашого драматичного театру займає постать, звичайно ж, Тараса Григоровича Шевченка. Саме за його творами і мотивами наші актори найчастіше ставлять сцени, на які охоче приходять дивитися черкащани. А інакше й бути не могло: театр, як і вулицю, на якій він знаходиться, названо на честь Кобзаря!
Також Черкаський драматичний театр регулярно проводить благодійні вистави: як для дітей, так і для дорослих. Особливої уваги заслуговують новорічні сценки.
Маємо надію, стаття виявилася для вас корисною і ви розповісте про неї друзям! Кожен внесок у розвиток черкаської журналістики буде вагомим для нас!
