З давніх давен і до сьогодні, жителі України дуже полюбляли прикрашати себе, одяг, свій дім. Робили вони і роблять кожен за своїм смаком, зокрема вишивкою. Черкащина теж не виняток. Вишивку тут використовують здебільшого на жіночих і чоловічих сорочках, на рушниках, постільній білизні, скатертинах, покривалах. Великим попитом користуються аксесуари ручної роботи, які так вдало підкреслюють жіночий образ. Також, повідомляє сайт icherkashchanyn.com, на Черкащині дуже люблять прикрашати своє житло вишитими картинами, панно, килимами.
Вишивка на Черкащині: загально
Вишивка – мистецтво прикрашати вручну різноманітними орнаментами тканини різної щільності. А саме: матеріали від грубих, таких як полотно, мішковина, до надтонких, таких як батист, серпанок, тюль, газ . Для вишивки майстрині міста Черкас використовують такі предмети, як голки різних розмірів і товщини, нитки різних видів, п’яльці, ножиці.
Візерунки або сюжети вишивок черкаські майстрині здебільшого роблять вручну. Зараз існує дуже багато спеціальної літератури, а раніше це було зробити складніше. Шукали таких, хто мав хист до малювання, просили перевести на тканину. Використовують черкаські вишивальниці голку або спеціальний гачок, який використовується здебільшого в «люневільській» вишивці (вишивка золотом, сріблом). Або не вручну, за допомогою спеціальної вишивальної машинки. Тканини черкащанки використовують різноманітні, від тонких до надтовстих. Нитки для вишивання використовують лляні, бавовняні, шовкові. Вишивають також бісером, стеклярусом , паєтками, навіть монетами. Вишивальниці використовують також шнури різного діаметру і атласні стрічки. Вся ця краса використовується черкаськими майстринями для розробки аплікацій на одягу, картинах, декоративних панно.
Історія світової вишивки: тенденції, що перейняли черкащани
Вишивка була відома в давнину, як різновид мистецтва, і зародилася спершу на Cході. В Азії це мистецтво стало відомо раніше, ніж у греків і римлян. В «Одисеї», наприклад, описується плащ Одисея, який був розшитий золотом і дорогоцінним камінням. Також у Гомера згадується про багаті вишивані полотна, привезені в Трою з Сидону і Тиру. В часи Олександра Македонського, мистецтво вишивання було запозичене греками у персів. Всі елементи одягу були розшиті золотом, персам було чим похвалитись. Прекрасно виглядали вишиті золотом і сріблом тонкі індійські тканини.
Євреї запозичили вишивку в єгиптян. У Єгипті винайшли льон, з якого почали виробляти льняне полотно і льняні нитки. Єгиптяни прикрашали вишивкою тканину, яка використовувалась для обгортання мумій. Також різноманітними візерунками оздоблювали одяг мумій, саркофаги.
Візантія прославилася тим, що вишивали переважно срібними нитками, і не лише на одязі, а й на кінській збруї, сідлах. Прекрасними візерунками розшивалися чоботи вершників, також зброя, здебільшого мечі і шаблі.
Франція прославилася тим, що вишивка використовувалася не тільки на одязі, а нею оздоблювалися шатри, намети багатіїв. Шанувалося вишивання при дворі Карла Великого. Всі жінки були вправними вишивальницями. В монастирях жінкам викладалися уроки по вишивці. І саме монастирська вишивка дуже цінувалася в світі. На вишивках зображували квіти, рослини, орнаменти , також сюжети з життя, епізоди завоювання країн.
Англія використовувала вишивку не тільки на одежі а й прапорах. Вишивали вишивальниці у монастирях здебільшого білими, золотими нитками по білій тканині. З Англії це мистецтво перейшло до Німеччин
Торговельні відносини Італії з азійськими країнами розвивалися з року в рік, що сприяло обміну стилів вишивки, Особливо цінувалися вишивки з Венеції і Генуї. Вони використовували сюжети з картин відомих художників. Сам Рафаель високо цінував це мистецтво.
Іспанці переймали досвід у італійців, відтворюючи картини відомих художників, багато використовувалося біблейських сюжетів. Великі колекції вишивки зберігаються у багатьох музеях світу.
Історія вишивки на Черкащині
В Україні, зокрема на Черкащині, вишивка має дуже давнє походження, а саме з 2 ст.до нашої ери, з епохи пізнього неоліту та початку бронзового століття, від витоків Трипільської культури.
При розкопках стародавніх поховань перших століть нашої ери, на черкаській землі археологи знаходили залишки одягу з вовни, який вже тоді був оздоблений різнокольоровою вишивкою. Матеріалами, які використовувалися для вишивки в ті часи, були в основному шкіра, тканина, повість. Вишивали здебільшого лляними, вовняними нитками. Елементи орнаментів в вишивці – різновиди візерунків, які походили від сарматів, скіфів, трипільців. Зараз ці візерунки зустрічаються на орнаментах сучасної вишивки Черкаського краю.
В Україні, на території Черкащини, у 1908 році, був знайдений мартинівський скарб, недалеко від річки Рось. Складався він із 117 срібних предметів, вага його сягала 4 кг. Це браслети, сережки, ремені, фігурки людей з викарбуваними орнаментами вишивки.
Елементи викарбуваних зображень дуже детальні. Наприклад, срібні бляшки у формі постаті чоловіка, розміром 8 см. Сорочку чоловіка прикрашають перехрещені по діагоналі насічені лінії, які зображують вишивку. При детальному дослідженні було встановлено ідентичність цих орнаментів з орнаментами і візерунками на одязі черкащан, що проживали у 17-18 століттях.
Одяг на Черкащині щедро прикрашався вишитими орнаментами нашивок із золота, на яких були зображені олені, леви, квіти, візерунки рослин, геометричні декоративні орнаменти. Прикрашали сорочки, як чоловіічі так і жіночі, штани, жіночі спідниці, також верхній одяг. Цікаві знахідки жіночого вбрання були виявлені про розкопках в Черкаській області. Знахідки датуються 2 ст.н.е. Знайдений одяг був прикрашений вишивкою золотом , намистинами, бісером. На ньому були вишиті також сюжетні зображення. Край кожного елементу узору чи то малюнку був окреслений золотою ниткою, що додавало вишивці особливої рельєфності, детальності.
Дуже багато експонатів старовинної вишивки Черкаського краю зберігалися у міському Краєзнавчому музеї, але у часи Другої світової війни, при евакуації, більша кількість з них була втрачена через бомбардування.
Роль традиційної черкаської вишивки 
В давнину всі черкаські жінки проводили вечори за вишивкою. Вишиваючи, зберігалися старовинні звичаї і обряди, які передавалися у спадок майбутнім поколінням. Змалечку, дівчата вивчали техніки вишивки у своїх матерів, бабусь. Адже багато орнаментів мали символічне значення, на одежі вони слугували оберігами. На Черкащині хрестоподібні знаки вважалися захистом від зла і зурочень. Вишиті квіти мали асоціацію з красою, молдістю, непорочністю, вишиті рослини і дерева вважалися оберігом на тривале життя.
Взагалі, на Черкащині вишиванка є оберегом від хвороб, зла. Великою популярністтю як вдавнину , так і в наші часи користуються такі способи вишивки як хрестик, напівхрестик, гладь. На полотні вишивають рахунковими швами, геометричними символами і візерунками, які набувають значення оберегів.
На території Черкащини традиції народної вишивки збереглися, майстрині відображають всю мальовничість місцевої природи і величне багатство культури. І хоча в кожному регіоні України існують свої особливості, народну вишивку об’єднує вишуканий рослинний орнамент, вишивка білим по білому або ж червоним по білому.
