6 Жовтня 2022

Вишиванки Черкащини: наша самобутність чи архаїзм?

Related

Як черкащани святкували дівич-вечір: історичний огляд

На Черкащині завжди шанувалися обряди і звичаї, які передавалися...

Як на Черкащині святкують Великдень: історія та сьогодення

З давніх-давен Великдень завжди вважався одним з головних релігійних...

Як робити ставки на CS:GO онлайн

Якщо з кіберспортом користувач стикається вперше, у нього може...

Share

Українська вишиванка – це символ ідентичності і самобутності, так званий «код нації». Важливий атрибут одягу в українському національному вбранні. Вишиванки бувають чоловічі, жіночі, дитячі. З давніх часів, повідомляє сайт icherkashchanyn, у вишиванки вбираються не тільки на свята, а й з величезним задоволенням використовують їх у повсякденному житті, як патріотичний та культовий одяг. Кожен регіон України населений певною етнічною групою, яка має свої особливі місцеві візерунки.

Вишиванки відрізняються фасоном, кольором, прийомами вишивання. Орнаменти кожної вишиванки мають свої деталі і тематику. В українській вишиванці зазвичай вишивкою прикрашаються комір, виріз на грудях, манжети або край рукавів, низ вироба.

Вишиванка Черкащини

На Черкащині вишиванка має дуже чарівний, витончений орнамент, який вимагає значних навичок та великих затрат часу. Майстрині вишивали дрібними стібочками, формуючи складний, переважно геометрично-рослинний орнамент з ромбами, квадратами, трикутниками.

Черкащина відрізняється від решти українських регіонів стилістикою вишивки, а саме горизонтальним розміщенням узорних ліній на рукавах жіночих сорочок. Свою особливу вишивку має місто Черкаси. Тут полюбляють червоні відтінки від янтарного до темно- вишневого, відтіненого чорного. Вишивають також білими нитками. У селі Чорнявка, наприклад, дуже люблять орнаменти з кольорами від світло-жовтого до жовтогарячого, з додаванням золотих ниток. Основними матеріалами для вишивки були кручені нитки з бавовни «заполоч», які завозилися зі сходу через Крим.

З початку 17 століття, мистецтво вишиванки прогресувало не тільки в селянському сеоедовищі, а й в монастирях. На той час на Черкащині існувало 40 православних монастирів, при яких працювали монахині-ткалі й вишивальниці. Поступово формувався свій стиль вишиванки, традиційні орнаменти вишивки. Всі знають, що Чигиринський Свято-Троїцький монастир мав у своєму підпорядкуванні села, де роздавали роботу селянам-надомникам. Вишивальницями були не тільки монахині, а й звичайні сільські люди. Так утворювалися орнаментальні місцеві звичаї вишивки рушників і вишиванок.

Фасон вишиванки

Жіноча традиційна сорочка була завжди білого кольору. Вишивалася завжди кольоровими нитками або білими. Вона могла бути довга або коротка. Традиційні сорочки мають три різновиди: сорочка до «уставки», сорочка з цільнокроєними рукавами, сорочка «хлоп’янка». Перші два види мають оборки біля горловини, сорочка «хлоп’янка» такого не мала, шилася без коміра, рукава були непризбирані. У черкаському регіоні поширена була вишиванка з цільнокроєними рукавами.

Способи вишивання на Черкащині

Вирізування. Спосіб цей виконувався конопляними нитками або лляними. Конопляні нитки зазвичай темного відтінку, тому перед вишиванням майстрині вибілювали їх. Вишивали біллю(вибіленою), сирою(небіленою), підфарбовуваною в лилово-синій або охристий кольори.Спосіб вирізування дуже гарно поєднувався з лиштвою (настилуванням).

Настилування (лиштва) або гладь

Це техніка вишивання прямими або косими стібками, котрі повністю або частково заповнюють площину узору. Гладь буває однокольорова, багатокольорова і вільна , двостороння . Стібки кладуть дуже щільно в попередньо вишитий по контуру ескіз. Використовують лляні, золоті, срібні, шовкові нитки.

Заволоч

Вишивка робилася здебільшого червоною ниткою. Вишивають справа на ліво по всій довжині візерунка.Орнамент, виконаний цим видом шва, може бути тільки геометричним. Заволікання розташовують здебільшого на рукавах і вставках вишиванки.

Цей шов дуже гарно виглядає в тандемі з занизуванням, настилом, низиною.

Вишивка шовковими нитками різного кольору

Ця вишивка виглядає дуже тендітно, різнобарвно. Нитки використовувалися червоні, зелені, чорні, золоті, срібні. Дуже часто вишивали такими нитками попівські святкові ряси, церковні речі. Називали цей вид вишивки церковним.

Хрестик

Це самий популярний вид вишивки лічильними швами, який використовувався у вишиванці. Використовували для вишивання червоні, темно-сині, чорні нитки. По полотну, канві здебільшого вишивали заполоччю.

Рушники Черкащини

У Черкаській області дуже популярні орнаменти з об’ємних рослин. Ескіз квітучого дерева, листя, птаха частіше від усіх інших використовувалися у вишивці рушників.

Вишивка на рушниках виконувалася завжди у вільній техніці. Тобто ескіз майстрині придумували самі. Використовувалися тамбурний і рушниковий шви, художня гладь. Спочатку на полотно наносять малюнок, який потім вишивається.

На Черкащині візерунки вишивки виглядають більш компактними, ніж в інших регіонах України. Спочатку обшивається контур малюнка стебловим швом, а потім середину вишивають «рушниковим заповненням», використовуючи мотив «шахматка», «риб’яча луска». У Черкаському краї вишивали на таких тканинах, як бавовна, льон, шовк. Нитки використовували вовняні, бавовняні, шовкові, бісер. Серед улюблених технік вишивання рушників на Черкащині відносять хрестик, гладь, тамбурний шов, мережка, вирізування .

Орнаменти вишиванки Черкащини

На Черкащині використовувалися орнаменти для вишивки геометричні – це квадрати, ромби, трикутники, лінії, хрести. Також використовувалися рослинні мотиви- пишні квіти, колосся пшениці, хміль, виноградна лоза, квітучий барвінок, дубові листочки.

Черкаські орнаменти часто поповнилися новими мотивами, які часто переймалися з церковного шиття. Вишиванки Свято-Троїцького монастиря, що на Черкащині, мають орнаменти Правобережної Черкащини.Чернецькі вишиванки зазвичай двокольорові, але мали елементи синього, чорного, жовтого, золотого кольорів.

Рукава вишиванки вишивалися ромбами, хрестами, рослинними візерунками. У південних районах Черкащини, наприклад, за основний колір брали білий, додавали дрібне вкраплення червоного і чорного кольорів. Дуже часто у ескізах вишивки використовувалися різні квіти пишних форм, зокрема троянда, її бутони. Горловина вишиванки теж вишивалася, але більш стримано. Композиція завжди була цілісною. Вишиванки дуже красиві, яскраві, барвисті за рахунок широкої кольорової палітри.

Спадок від предків

Кожна господиня у своєму помешканні має схованку з вишиванки або рушника, що залишилися у спадок від предків. Ця сімейна реліквія завжди вважалася сакральною, святковою, передавалася з покоління в покоління, з роду в рід. У давнину вірили, що вишиванка оберігає людину від негараздів, хвороб, дарує їй здоров’я і любов. Матері вишивали своїм діткам вишиванку з молитвою, заряджали її позитивним емоціями. Рушниками покривали ікони, вишиванка слугувала оберігом, символом чистоти, здоров’я, святковості.

Вишиванки кожного з регіонів України мають свою неповторну красу і унікальність. Зараз вишиванки дуже популярні у зв’язку з зацікавленістю людей до етнографічного стилю вцілому. Вишиванка – це символ щасливої долі поколінь, родової пам’яті, порядності і чесності, багатство української нації, частина нашої душі, адже вишиванка увібрала у себе історію століть. Маємо надію, стаття вам сподобалася.

.,.,.,.