Спортивні здобутки відіграють важливе значення в розвитку будь-якої країни. Відомі спортсмени прославляють свій край на весь світ. Для свого міста вони герої і почесні громадяни. Їх вшановують і ними пишаються. До таких відноситься черкащанин Андрій Іванович Хіміч – призер Олімпійських ігор у Токіо, єдиний, хто привіз додому золоту медаль.
Дитинство майбутнього чемпіона
Андрій Хіміч родом з Чернігівщини. Батьки його були звичайними колгоспниками, в сім’ї було семеро дітей. Але Голодомор 1933 року забрав шістьох братів і сестер, у родині залишилася лише одна дитина. Маленький Андрійко народився пізніше, у 1937 році.
Дитячі роки майбутнього спортсмена пройшли в селі Макіївка Варвинського району Чернігівської області. Батьківська хата знаходилася недалеко від річки Удай. Саме туди любив приходити малий Андрій. Милувався краєвидами, рибалив, купався і мріяв.
Власноруч зробив човен з пласким днищем, на якому плавав із самого дитинства. Лісу поруч не було, тож дровами слугував очерет, який доставлявся на цьому човні. Однією рукою гріб, а іншою тримав дрова і щойно виловлену рибу. Андрійко ріс хорошим і чуйним хлопчиком, родині допомагав як міг.
Шкільні та студентські роки черкаського спортсмена
Найулюбленішим шкільним предметом Андрія була фізкультура. В дитинстві він був дуже активною дитиною, брав участь у всіх спортивних змаганнях. Завзятість і наполегливість майбутнього чемпіона підмітив вчитель з фізичної культури Д. М. Масло, який максимально розвинув фізичні таланти юнака, допоміг здобути першість у районному чемпіонаті з лижних перегонів, став його наставником на довгі роки.
Після закінчення школи Андрій Хімич вирішив пов’язати своє майбутнє життя з фізкультурою.
У 1956 році вступив до Черкаського педагогічного інституту на факультет фізичного виховання. Навчання в інституті було насичене спортивними змаганнями, адже студентів готували бути справжніми вчителями фізичного виховання.
Взимку, для підтримання належної фізичної форми, студенти займалися лижними перегонами, а з приходом тепла – греблею на човнах. Андрій Хіміч завзято приборкував водну стихію, захоплено веслуючи на байдарках і каное. Результати були вражаючими, бо займався він цим із самого дитинства. Згодом Андрій досягнув високого рівня найвидатніших спортсменів країни. Андрій Іванович Хімич був учасником Всесоюзних масових змагань з різних видів спорту в СРСР. У 1959 році став чемпіоном України, отримавши надвисокі результати і звання майстра спорту СРСР.
Спортивні досягнення і сумлінна праця в якості черкаського тренера
У 1959 році Андрій Іванович Хіміч закінчив педагогічний інститут і отримав направлення на роботу у Черкаську ДЮСШ. Вчителювання у школі поєднував з участю у різних спортивних змаганнях. Так, у 1960 році брав участь у літніх олімпійських іграх, які проходили в Римі. Наступного року Андрія Івановича Хіміча переводять у Черкаський ДСТ «Авангард», де він отримав посаду тренера з греблі, а згодом став директором. Через 3 роки, у 1964 році, спортсмен отримав звання заслуженого тренера України з веслування, виборовши золоту медаль на Олімпіаді в Токіо.
У період з 1967 по 1974 рік Андрій Іванович Хіміч тренує збірну команду СРСР з веслування на байдарках і каное при комітеті фізичної культури і спорту УРСР. Через рік тренер разом із сім’єю вирушає у Болгарію за контрактом, де працює тренером, готуючи спортсменів до Олімпійських ігор 1976 року. За сумлінну працю був відзначений медаллю «За особливі заслуги». Повернувшись до Черкас, Андрій Іванович продовжив працювати тренером у дитячій спортивній школі. Випускники спортивної школи не забувають свого тренера, адже він постійно допомагав, наставляв і підтримував учнів на шляху до успіху. До кожного ставився, як до своєї дитини, завжди приходив на допомогу.
Хіміч Андрій Іванович – перший і єдиний спортсмен із Черкас, який став Олімпійським чемпіоном із веслування колишнього СРСР. Зараз відомий тренер і педагог на заслуженому відпочинку, але він завжди був і буде прикладом для наслідування, на який слід рівнятися.
