1 Грудня 2022

Як на Черкащині святкують Великдень: історія та сьогодення

Related

Дореволюційна Черкащина: особливості тодішньої медицини

Професійна медицина почала свою діяльність у Черкасах 1806 року...

Історія лікаря з міста Черкаси

Це історія про людину, від чиєї добросовісної і професійної...

Етапи та історія розвитку швидкої допомоги в Черкасах

За новими правилами Національної служби здоров’я в Україні медики...

Чому черкащани мають регулярно перевірятися у ендокринолога

Всім відомо, здоров’я кожного з нас – це основа...

Чому не варто ремонтувати газовий котел самостійно, та як викликати майстра у Черкасах?

Сьогодні установка газового котла – один із найефективніших варіантів...

Share

З давніх-давен Великдень завжди вважався одним з головних релігійних свят України. За тисячолітню історію в українського народу зібралось дуже багато традицій, обрядів і звичаїв, які прийшли до нас від наших пращурів. Більше на icherkashchanyn.com.

Як готувалися до Великодня

За традицією, до Великодня починали готуватися за тиждень. Спочатку треба було прибрати оселю, випрати всі речі. Робилося це до четверга. Четвер традиційно мав назву чистий, тому треба було обов’язково помитися в цей день. На Черкащині вважалося, що омовлення до сходу сонця змиває всі гріхи і хвороби.

Потім люди починали прикрашати свій дім. Ікони покривалися вишитими рушниками, постіль застилалася святковими покривалами, готували святковий одяг, зокрема вишиванки, щоб в них іти на церковну службу. Також у четвер починали пекти паски, варити, а потім розмальовувати яйця і поступово збирати великодній кошик на освячення до церкви.

Випікання пасок на Черкащині

Паска – це символ Божого життя. Паски зазвичай випікали зі співами і хорошим настроєм. За традиціями Черкащини паски пекли у четвер. П’ятниця була страсною, в цей день розіп’яли Хреста. Тому випікати у п’ятницю паски – то є гріх. Своїми діями можна наврочити хвороби, негаразди, бідність на весь рід.

Спочатку господині замішували тісто. Щоб паска вийшла доброю, використовувалися найкращі продукти, що були у домі. Це свіжі яйця, молоко високої жирності, щойно збите масло і в тісто обов’язково додавалися родзинки та горіхи.

Було таке повір’я, якщо паска піднялася високо, то цілий рік сім’ю буде спіткати удача, а якщо паска була низенькою – чекай негараздів. Після того, як паска спеклася, її оздоблювали спеченими заздалегідь фігурками птахів, квітами, листочками. По традиції, на Черкащині, пасок випікали стільки, скільки було родичів, потім паски дарувалися, це символізувало прощення і примирення. Після випікання пасок традиційно варили яйця.

Як прикрашали великодні яйця

Християни на Паску завжди варили яйця. Яйце – це символ родючого життя, воскресіння, сонця. Одна з великодніх традицій – фарбування крашанок. Фарбували їх лушпинням від цибулі, дубовим листям, використовували буряк і різні трави. Також писанки розписували різноманітними візерунками, в яких були таємно зашифровані бажання та надії.

Розфарбовані яйця потім дарували, обмінювалися ними. Наприклад, в селі Ротмістрівка великодні яйця закопували по кутах хати, коли починалося будівництво, вважалося, що цей оберіг захистить дім від пожежі. У Черкаській області була традиція класти свячені яйця у воду: вмиваючись цією водою, жінки ставали ще прекраснішими. Потім збирали великодній кошик і несли до церкви, де священник його освячував.

Навіщо ми збираємо великодній кошик?

Традиційно святкування Великодня – це служба в церкві, а також освячення великоднього кошика. В нього складали паски, яйця, вино, ковбаси, пиріжки, запечене м’ясо, сіль. Взагалі, кожна сім’я клала в кошик те, чим потім прикрашався святковий стіл.

По центру великоднього кошика ставилася паска з запаленою свічкою. Свічка по традиції відганяла злих духів, захищала від зурочень, хвороб і біди. Потім освячені єства накривалися вишитим рушником, який після освячення мав священну силу.

На Уманщині, наприклад, вважалося, що освячений рушник має лікувальні властивості. Прикладаючи його до хворого місця, можна позбутися болю. Після служби у храмі і освячення великоднього кошика, традиційно всі йшли додому частувати великодні страви.

Великдень як традиційне сімейне свято

Після святкової служби у храмі і освячення пасок, сім’я, традиційно, збиралася за святковим столом. На центр столу завжди ставилася паска і освячені страви. Перше, що треба було зробити – покласти кожному на тарілку освяченої паски, на щасливу долю. Вона куштується першою. А вже потім можна ласувати стравами. Світла Христова неділя святкувалася завжди з гарними помислами, адже це символізувало очищення від гріхів. В цей день неприпустимо погано поводитися, а все погане слід забути, пробачити своїм кривдникам.

Після застілля всі вирушали у гості одне до одного або ж просто прогулювалися. Замість вітань зазвичай христосувалися. В селах, традиційно, влаштовувалися великодні розваги. Діти ходили у гості до своїх хрещених, вітали, а ті своєю чергою дарували подарунки або гроші.Великдень – одне з чудових і найбажаніших свят на Черкащині. Воно символізує перемогу над смертю. Яскраві і зворушливі великодні традиції переходять із покоління до покоління, багато з них використовуються і сьогодні.

.,.,.,.