З початком війни у 2022 році багато людей проявили найкращі якості свого характеру: хтось пішов захищати Україну, хтось – допомагати військовим, підтримувати переселенців чи плести сітки. Активізувалися волонтери і ті, хто ніколи не займався подібною діяльністю: почали збирати кошти, замовляти за кордоном військову амуніцію, збирати продукти, створювати унікальні винаходи – робити все. що можуть, аби допомогти захисникам на передовій.
Саме таким, чоловіком, що не міг стояти осторонь, став Євген Компанець. За рік війни він відправив на фронт більше 90 тисяч домашніх вареників та пиріжків. У лютому 2023 року міський голова Черкас Анатолій Бондаренко нагородив військового волонтера відзнакою за активну допомогу ЗСУ. Більше на icherkashchanyn.com.
Домашні страви для українських воїнів
У перші дні війни Євген не міг спокійно споглядати події, що почали тоді відбуватися. Оскільки чоловік вже 10 років прикутий до інвалідного візка і на фронт піти не міг, він вирішив допомагати воїнам зі своєї квартири в Черкасах. Заручившись підтримкою дружини Тетяни та доньки, волонтер налаштував регулярне виробництво домашніх смаколиків та страв для військових на передовій.
Першою волонтерською посилкою чоловіка стали 250 великодніх пасок. Напекти їх на Великдень вирішили і для військових, і для маломобільних людей, якими опікується донька Євгена. Також на кухні бабусі і дідусю допомагав онук Віталик.
Перші пиріжки та вареники готували з картоплі та печінки. Пізніше меню значно розширилося. Люди почали підтримувати волонтера грошима та донатити на продукти. Завдяки цьому Євген отримав можливість готувати домашні котлети, закрутки, варення, різноманітні пиріжки, борщові набори, млинці тощо.
Особливою любов’ю серед військових завжди користується сало. Саме тому пізніше у меню з’явилось ще і мелене сало з часником та спеціями.
Після того, як у зв’язку з обстрілами почали постійно вимикати світло, страви довелось змінити. Родина перестала готувати печені пиріжки, оскільки для цього потрібно використовувати електродуховки. Замість цього вони почали варити варення та замінили випічку смаженими пиріжками.
Відключення світла стало справжнім випробуванням для родини волонтера, оскільки це потребувало певного пристосування. Щоб готові страви не псувалися, їх почали готувати безпосередньо перед відправленням автомобілів на фронт.
Основні домашні страви від Євгена і Тетяни
Щоденно родина самостійно закуповувала продукти. Проте були і помічники – небайдужі черкащани, які також привозили час від часу: муку, цукор, яблука чи олію.
Меню Євгена змінювалося залежно від сезону, цін та обставин. Наприклад, впродовж 2 місяців вони готували фарширований перець. Випічка також могла бути різною: булочки з пудрою, ватрушки, сосиски у тісті, пиріжки з різними начинками.
На підготовку однієї партії смаколиків потрібно багато часу – майже ціла доба. А у часи вимкнення світла випікати щось у духовці можливо було лише з 24.00 год до 02.00 ночі. Прокидатися теж доводилось дуже рано, аби замісити тісто на вареники. Головне було – встигнути відправити страви свіжими.
Волонтерська робота Євгена – дуже суттєва підтримка для хлопців на передовій. Адже смачна їжа завжди нагадує їм про домівку, надає сил та наснаги. Багато воїнів відправляли відео і листи подружжю з подякою.
Робота з тістом добре знайома родині, оскільки вони вже багато років займаються випічкою на продаж. Тому весь процес було швидко організовано та обов’язки чітко розподілені. Євген завжди розкачує заготовлення, а маленький онук йому вже в цьому активно допомагає. Волонтер зі своєю сім’єю знайшли своє покликання у допомозі іншим.
