Краєзнавчі музеї є важливими культурними осередками. Одним з ключових установ у сфері краєзнавства є Черкаський обласний музей, який існує з початку XX століття та має багату історію. Музей по праву залишається популярним місцем для організації шкільних та студентських екскурсій. Секрет успіху музею криється у великому фонді експонатів та численних павільйонах, поділених за історичними періодами. Як же сформувалися сам музей та його експозиції – дізнаємось далі на icherkashchanyn.com.
Початок роботи
Черкаський обласний музей першопочатково з’явився як народний музей імені Тараса Шевченка, створений на кошти товариства “Просвіта” в 1918 році. Музей помістили у прибутковий будинок Кучерського, збудованому ще в 1905 році. Тоді установу очолив громадський діяч Дмитро Бочков (1887-1982).
Дмитро Бочков (стоїть крайній зліва) разом зі своїм оточенням. Із архіву Сергія Ганницького
За головування Дмитра Бочкова з 1918 по 1935 роки музей набув організаційної форми. Система музею була поділена на шість відділів:
- природничий
- виробничий
- історико-культурний
- медико-санітарний
- архівно-бібліотечний
- фондовий відділ
Тоді ж була створена окрема меморіальна кімната, присвячена Тарасу Шевченку. Тут експонувалися перші видання “Кобзаря”, а також листування та речі, пов’язані з життям великим українським поетом. Музей почав свою роботу, маючи при собі всього 6 тисяч експонатів, переданих від товариства “Просвіти”.
Прибутковий дім Кучерського. Фото 1950-х років
Перед бурею
Значні зміни в житті музею припали на радянський період. Більшість початкових експонатів була втрачена під час Української революції. Але вже в 1920-ті роки фонд був суттєво поповнений за рахунок експонатів з інших музеїв. Таким чином на момент 1926 року Черкаський музей міг показати майже 17 тисяч предметів старовини: цінні документи, унікальні твори мистецтва, давні монети, медалі та ордени, а також зброю. При музеї стала працювати бібліотека, яка зберігала 13 тисяч томів.
У 1925 році при музеї було створене краєзнавче товариство. Згідно зі статутом спілки, товариство ставило такі завдання:
- пропагування краєзнавства як науки
- збір старовини
- проведення дослідження природних копалин
- складання покажчиків та каталогів предметів
Товариство заклало основні напрямки розвитку музею. У 1932 році музей перетворили на “Черкаський міжрайонний краєзнавчий музей Придніпровських районів Правобережжя”. Однак з настанням сталінського тоталітарного режиму в 1930-х роках краєзнавчі громади зазнали політичних репресій через “український буржуазний націоналізм”.
Після політичних репресій проти краєзнавців у 1935 році на чолі музею був поставлений Петро Бирюков, який у 1941 році загинув на німецько-радянському фронті.
Відродження
1 травня 1944 року музей прийняв перших відвідувачів після вигнання нацистів. Тоді установу тимчасово очолив Всеволод Семашко. Головування Всеволода Семашка тривало до 1945 року, після чого з 1945 по 1960 роки директором музею був офіцер Іван Кравець.
У цей час кількість експозицій збільшилась. Зокрема, була відкрита експозиція “Черкаси у Великій Вітчизняній війні”. Так влада намагалась закріпити свій позитивний образ в очах людей.
У 1948 році фонди експонатів нараховували більше 10 тисяч знахідок, а книжковий фонд становив майже 6 тисяч книг. За цей рік музей відвідало 47 тисяч людей, 33 тисяч з яких становили діти.
1954 рік є найбільш значущим, оскільки тоді була створена Черкаська область, а установу перетворили в Черкаський обласний краєзнавчий музей.
З 1960-х років при Черкаському музеї стали виникати структурні підрозділи у різних кутках області. Черкаський музей отримав апаратурне покращення.
Сучасність
Найбільший внесок в розвиток музею був зроблений директором Митрофаном Малущенком (1912-1985), який у 1970 році вперше поставив питання про переїзд установи. Новий корпус для експозицій був урочисто відкритий 8 травня 1985 року.
Митрофан Малущенко. Фото 1943 року. Взято з колекції Черкаського обласного краєзнавчого музею
Будівля була розрахована на 30 зал. Корпус добудовувався за директора Анатолія Кузьміна. Нині вона знаходиться напроти Пагорба Слави.
Після того музей прикував до себе велику увагу. У 1990 році його відвідало більше 700 тисяч людей. Цьому також сприяли різні філії музею, як-от Музей “Кобзаря”, Меморіальний музей родини Симиренків тощо.
На експозицію виставлено 12 тисяч різноманітних артефактів, документів та реконструкцій. Загалом у колекції музею знаходиться більше 180 тисяч різних предметів старовини.
Черкаський обласний краєзнавчий музей є справжньою перлиною культурного життя міста.