Валентин Черепін – відомий український фізик, автор 50 винаходів і спеціаліст у сфері фізичного матеріалознавства. Він присвятив своє життя вивченню фізичних властивостей металів та навчанню студентів фізиків. Він брав участь у розробці космічних програм та співпрацював з міжнародними науковими установами. Більше на icherkashchanyn.com.
Валентин Тихонович був:
- радником при дирекції Державного наукового закладу “Київський академічний університет”;
- засновником і головою Українського вакуумного товариства;
- лауреатом Державної української премії у сфері науки та техніки;
- головним науковим співробітником металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України;
- доктором фізико-математичних наук;
- членом Нью-Йоркської Академії наук.
Життєвий шлях
Валентин Черепін народився в місті Черкаси 9 липня 1930. У 18 років він вирішив навчатись у Київському політехнічному інституті на інженерно-фізичному факультеті. Після того, як він закінчив навчання, обрав залишитися в інституті вже у ролі викладача. Протягом 1956-1964 років він працював у КПІ. Спочатку він був асистентом, а з часом став доцентом. У цей період протягом двох років він також працював експертом ЮНЕСКО, бувши у відрядженні у Бомбейському технологічному інституті. У 1978 році він організував Київське відділення у даному інституті.
Починаючи з 1964 року вчений обіймав посаду головного наукового співробітника в Інституті металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України
1972 року Валентин Тихонович захистив дисертацію, а вже 1979 року він отримав звання професора-фізика за спеціальністю “Фізика твердого тіла”. Професор був видатним експертом у галузі фізики, став автором багатьох наукових робіт, які налічують 350 праць та 12 монографій (наукових робіт, присвячених вивченню однієї теми).
в Інституті металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України
У 1982 році вченого обрали у Національній академії наук членом – кореспондентом за фахом “Матеріалознавство”. Основним питанням, яке охоплює ця галузь науки є вивчення властивостей матеріалів, їх складу і структури. Головна мета цієї наукової роботи вивчення можливості добутку нових матеріалів із існуючих, які могли б мати кращі якості та бути корисними людству.
Сучасне матеріалознавство спрямоване на розвиток багатьох сфер: енергетика, космічна та інформаційна технологія, електроніка, нанотехнологія, різноманітні галузі промисловості, автотранспорту, медицини тощо. Вклад ученого в українську науку в цій галузі досить помітний. Його праця припадає на період становлення базису таких наук, як фізика, хімія та механіка, які є основою нинішнього технологічного розвитку. Матеріалознавство у сучасному світі вважається мега наукою, яка має помітний вплив на розвиток цивілізації та створює постійний і стабільний науковий прогрес.
У 1980 році Валентин Тихонович Черепін почав проводити дослідження динамічних і адсорбційних ознак поверхонь під час впливу на них повільних електронів та спектрів електромагнітного випромінювання Оже-електронів. Вчений став автором одних із перших праць, пов’язаних з обчислювальною фізикою поверхонь металів. Він започаткував вивчення впливу приєднання пласких електромагних хвиль на поверхню різних металів із використанням їх реального кристалічного потенціалу.
В.Т. Черепін створив нові прилади, які дозволяють краще вивчати властивості поверхонь матеріалів. Його авторству належить 50 винаходів та шість патентів на енергоаналізатори, мас-аналізатори та тунельний мікроскоп для сканування детальної структури електропровідної поверхні, іонні джерела.
Під керівництвом вченого були створені іонні мас-спектрометри МС-7201 і МС-7202, серія яких була випущена Сумським заводом Selmi. Він був учасником розробки ультразвукового ручного інструменту для деформаційного зміцнення металів та їх подальшої релаксаційної обробки.
Також вчений працював разом з австрійськими науковими закладами над створенням бортового космічного мікрозонда MIGMAS – мікрогравітаційного мас-спектрометру, який дозволяє проводити дослідження у галузі фізики у космосі.
Вклад уродженця Черкас Валентина Тихоновича Черепіна у науку є досить суттєвим та дозволяє розвивати подальший прогрес нашої цивілізації.
