Черкаси – по-справжньому футбольне місто. У цей вид спорту тут грали ще більше сотні років тому і продовжують це робити навіть зараз. Однак, повідомляє сайт icherkashchanyn.com, одна справа грати у себе у дворі, а інші – на повноцінному стадіоні з тисячами глядачів.
Сьогодні поговоримо про те, як було побудовано та декілька разів реконструйовано черкаський “Центральний стадіон”, а також згадаємо найперші міські стадіони.
Найперші черкаські стадіони. Основний стадіон міста до побудови “Центрального”
Перед тим, як перейти до основної частини статті – заснування та подальшого розвитку головного стадіону в місті – необхідно окреслити ті умови, в яких перебували футбольні Черкаси напередодні побудови центрального міського стадіону. Для початку ви маєте зрозуміти, що, незважаючи на відсутність у нас головного стадіону, в Черкасах було з десяток напів професійних полів. Про них і йтиметься далі.
Починаючи з 1930-х років наше місто почало стрімко розвивати у спортивному плані. Чим далі – тим більше стадіончиків утворювалося на території нашого краю. Так, приблизно за 15 років кількість черкаських стадіонів збільшилася із 3 до цілих 6 повноцінних стадіони. Із рівним полем, трибунами і місцем для відпочинку тренерського штабу та футболістів.
У той період найбільшими стадіонами Черкас були “Харчовик” на 5 тисяч уболівальників, “Труд” і “Авангард” – по 2 тисячі в кожному, а також найпростіший “Водник”, що вміщував усього 1.5 тисячі глядачів. Для порівняння сучасна “Черкаси Арена” вміщує більше 10 тисяч уболівальників, а, наприклад, каталонський Камп Ноу – більше 99 тисяч людей. От вам і масштабність.
Головним серед усіх цих стадіонів був “Харчовик”, що розташовувався на площі 700-річчя. Саме там проводилися головні змагання серед напів та по-справжньому професійних команд Черкас із футболу та легкої атлетики (адже навколо стадіону були бігові доріжки). Так продовжувалося до Другої світової війни і окупації Черкас німецькими загарбниками. Під час обстрілів нашого міста стадіон “Харчовик” постраждав і місцевим футболістам довелося декілька років грати на “Міському”. Однак уже на початку 1950-х “Харчовик” знову став основним місцем змагань у місті.
Заснування “Колгоспника” – офіційного обласного стадіону Черкащини 
За довгі роки існування наша сучасна “Черкаси Арена” змінила безліч назв. А якщо бути більш точним – усього три. Для початку розберемося з тою, що стадіон отримав під час свого відкриття.
Так от. Черкаська область була утворена в 1954 році. Це дало новий серйозний поштовх до розвитку футболу в нашому місті, так як Черкаси, що очевидно, стали адміністративно-територіальним центром новоствореної області. Людей до нас переїхало чимало, тож стадіон треба було будувати дійсно великий.
Нарешті у вересні 1955 року місцева влада приняла рішення про побудову нового стадіону в місті Черкаси, який мав би отримати назву “Колгоспник”. Під об’єкт було виділено близько 5 гектарів території, а згодом підійшло й віповідне фінансування.
Будувати стадіон доводилося дуже швидко, адже тоді люди були помішані на датах та “важливих” на їхній погляд подій державного масштабу. “Колгоспник” планувалося відкрити на 40-річчя Жовтневої революції. І встигнути будівельникам таки вдалося! Побудували все, що треба, окрім трибун для глядачів. Відповідаючий за об’єкт Іван Лутак наказав поставити лави та сидіння всьго лише за 2 доби – аби встигнути до матчу-відкриття між черкаськими футболістами та київським “Динамо”.
Якщо ви подумали, що вкластися у 2 доби було неможливо, то… ви будете праві. Однак нашим будівельникам таки вдалося! Із залученням містян із усіх галузей – від столярства до вчителювання – трибуни були такі побудовані менш, ніж за 42 години.
Стадіон було успішно та головне вчасно відкрито, а матч із “Динамо” ми, на жаль, програли із рахунком 3:1.
У найближчому майбутньому, а саме в 1958 році, “Колгоспник” було перейменовано на Стадіон імені Ленінського комсомолу – одне іншого краще, як то кажуть…
Найбільш масштабна реконструкція за всю історію стадіону
Роки йшли, популярність футболу у місті зростала, а стадіон ставав усе старішим. Протягом наступних десятиріч із дня заснування стадіону робіт із ремонту там майже не відбувалося. Напевно, проблема була в тому, що на це просто не виділялися кошти. Як би там не було, наприкінці 70-х років стало зрозуміло, що Стадіон імені Ленінського комсомолу потребував негайної модернізації та реконструкції.
Саме тому в 1981 відбулася найбільша реконструкція стадіону за всю його історію. Хоча не зовсім зрозуміло, чи була це взагалі реконструкція – походило більше на нове будівництво. Від стадіону, що збудували наприкінці 50-х майже нічого й не залишилося. Однак будемо сприймати роботи на стадіоні як супермасштабний ремонт.
Із найбільших змін можна виокремити нові, бетонні, трибуни, зали для суддів, тренерського штабу та, власне самих гравців – тепер усі почували себе, неначе на міжнародних змаганнях у Лізі Чемпіонів. Також на стадіоні було проведено сучасне по тим міркам освітлення та лінії зв’язку. Це був справжній рай для любителів футболу!
Головний стадіон Черкас у період незалежності України
Ім’я Леніна головний стадіон Черкас носив аж до самого розпаду Радянського Союзу. Лише через рік після проголошення Україною незалежності, місцева влада зрозуміла, що стадіон таки варто перейменувати. Зійшлися на простому: якщо стадіон знаходиться у самому центрі міста, значить і називатися він буде “Центральний”. У 1992 році було прийнято відповідне рішення.
Протягом наступних двадцяти років про модернізацію Центрального стадіону, чесно кажучи, просто забули. Проблема реконструкції стадіону постала перед місцевою владою аж у 2011 році. Тоді задля досягнення мети вдалося залучити немало коштів: майже 3 млн грн (за курсом на 2011 рік це були доволі великі гроші) виділила Черкаська місцева рада, ще 2 млн надійшло з державного бюджету України, а близько 700 тисяч грн надала нам Обласна адміністрація.
Стадіон планувалося відновити за всіма європейськими стандартами, адже “Центральний” мав би використовуватися задля проведення як матчів української Прем’єр-ліги, так і приймати міжнародних гостей у рамках турнірів УЄФА. Зокрема реконструкції стадіону сприяло утворення нового місцевого футбольного клубу “Славутич”. Шкода, що наразі клуб розформовано, однак свої 9-10 повноцінних сезонів наша команда таки відіграла.
Як би там не було, ремонтні роботи було завершено і не даремно… У 2014 році росія вторглася на територію України, зокрема – місто Донецьк, де дислокувалася команда “Шахтар”, перейшло під контроль окупантів. Гірникам був потрібен новий футбольний притулок, яким на певний період часу став саме наш стадіон. На “Центральному стадіоні” Черкас “Шахтар” зіграв декілька матчів УПЛ.
Ось такою була історія головного футбольного стадіону нашого міста. Сподіваємося, ми надихнули вас на те, щоб зібратися та піти пограти у футбол!
Маємо надію, стаття виявилася для вас корисною і ви розповісте про неї друзям! Кожен внесок у розвиток черкаської журналістики буде вагомим для нас!
