9 Лютого 2023

Етапи та історія розвитку швидкої допомоги в Черкасах

Related

Поради щодо безпечного використання смартфона

Пропонуємо скористатися кількома рекомендаціями, завдяки яким можна підтримувати мобільний...

Як стати донором крові у Черкасах

Донорство крові дозволяє врятувати життя іншим, тому завжди підтримувалось...

Сезон грипу і ГРВІ в Черкасах – як підвищити свій імунітет

Зимовий період завжди супроводжується сезонними захворюваннями. Зараз знову піднявся...

Дореволюційна Черкащина: особливості тодішньої медицини

Професійна медицина почала свою діяльність у Черкасах 1806 року...

Share

За новими правилами Національної служби здоров’я в Україні медики швидкої допомоги приїздять до населення далеко не за кожним викликом. А ще – консультують за телефоном. У минулі часи карета швидкої допомоги теж приїздила не до кожного хворого. Більше на icherkashchanyn.com.

Заснування першої швидкої допомоги у Черкасах

Згідно з архівними записами дослідника історії черкаської медицини С. Гончарова, станом на 1920 рік у місті функціонувала станція швидкої допомоги, через рік запрацювала санітарна станція і станція з лікування зубів.

За словами автора санітарна служба почала свою роботу у земський період. Спочатку розпочали свою діяльність повітові лікарські збори у 1911 році. Саме вони розробили регламент, якого дотримувалися лікарі. Перші спеціалізовані карети швидкої допомоги з’явилися на базі Першої міської лікарні, яка була заснована у 1806 році, ще до революції. І саме тоді, починаючи з 1911 року по 1915 рік, станція швидкої допомоги обслуговувала місто Черкаси і всіх жителів найближчих повітових населених пунктів.

Назву «карета швидкої допомоги» зараз нікого не дивує, тому що в давнину медичні бригади приїздили на виклики саме кінними екіпажами. У Черкаській земській швидкій допомозі на утриманні були конюшні, коні і візники.

Як приймалися виклики на станції швидкої допомоги

Надавалася медична допомога за чіткими вказівками, які постановила лікарська рада. Згідно з вказівками лікарі прибували на виклик тільки після отримання відповідей на питання: “Що, де, з ким сталося?” та “Хто здійснює виклик?”. 

Люди приходили до лікарні здебільшого пішки, хоча в Черкасах до 1915 року вже існувала телефонна мережа, яка налічувала 310 абонентів. Підключені до неї були лише заможні черкащани, але вони не відмовляли у дзвінку й сусідові.

Працівники швидкої допомоги поспішали на виклики вдень і вночі. Виклики приймалися не тільки за домашніми адресами, а й за місцями, де трапилася подія. На вулиці, у театрі, цирку, ресторані, готелі, училищах, казенних і приватних конторах, на вокзалах, пароплавних пристанях, магазинах, тобто в усіх громадських місцях.

На початку 1900-х років існували такі виклики, коли швидка допомога відмовляла. Існували чітко регламентовані невиїзні виклики. Не їхали до інфекційних хворих, психічнохворих, білогорячечних.

Також невиїзними були смертельні отруєння, удушення, важкі поранення, опіки, самогубства, важкі поранення, ушкодження від обвалу стелі, вибуху газу, поранення електрострумом. Цими викликами займалися правоохоронні органи і лікарні.

Оснащення станції швидкої допомоги

Приміщення, в якому була розташована швидка допомога, знаходилося в центрі міста Черкаси по вулиці Хрещатик. Це був звичайний невеликий будинок, який виділило міське керівництво. Дві маленькі кімнати, просторий коридор. Одна кімната використовувалася лікарем, друга була задіяна як аптека, а коридор переобладнали під приймальню, де цілодобово знаходився черговий. Також у коридорі стояла довга лава, на якій сиділи люди, очікуючи на лікаря.

Персонал станції складався з лікаря, медичної сестри, двох чергових, санітара і кучера. На задньому дворі розташовувалися стайня і підсобні приміщення.

За регламентом, на збори щодо виїзду швидкої, відводилося 2 хвилини вдень і 5 хвилин уночі. Карета швидкої допомоги у Черкасах була в єдиному екземплярі і якщо її не було на місті, у виклику відмовлялося. Люди чекали її повернення.

Поряд з кучером сидів санітар, який мав при собі дзвоника. Як тільки карета зрушувала з місця, він без перестанку у нього дзвонив, аж до самого прибуття на виклик.

У самій кареті сидів лікар, який мав при собі медичне спорядження у вигляді скрині. В ній знаходився інструментарій, перев’язувальні засоби, протиотрути і інші медикаменти. Також карета була оснащена ношами. Ноші були укомплектовані матрацом із кінського волосу і валиком для голови. Сама ж карета була пофарбована у чорний колір

Спеціальної форми черкаські лікарі в той час не мали. А от у Києві лікарів забезпечували спецодягом. Це був костюм чорного кольору, брезентовий плащ та високі шкіряні чоботи.

До речі, працівники станції отримували спецодяг безоплатно. Форма була зимова і літня. Черкаським лікарям робили відшкодування на проживання, освітлення, харчування і прання одягу.

При станції діяла аптека, у продажу був формалін, який використовувався для дезінфекції, також медикаменти рослинного походження. На стінах аптеки висіли картини з зображенням способів надання медичної допомоги при нещасних випадках. Також стіни прикрашали картини з зображеннями і назвами отруйних грибів, рослин, анатомічні малюнки.

Як і ким утримувалася станція швидкої допомоги на початку своєї діяльності

Черкаська станція швидкої допомоги існувала на кошти приватних пожертвувань, міських асигнувань, а також на відсоток від коштів, виручених від перегляду спектаклів, концертів.

Виклик швидкої допомоги згідно регламенту повітових лікарських зборів був безоплатним. Якщо працівники швидкої допомоги брали гроші, їх карали звільненням зі служби.

Коли ж хворого потрібно було відвезти до лікарні, то за це бралися кошти – і не маленькі. Йшли вони на утримання і потреби станції швидкої допомоги. Якщо хворого супроводжував санітар, потрібно було заплатити 15 рублів, а якщо хворий їхав поруч з лікарем у кареті, то це коштувало 20 рублів. Заробітна плата лікаря на той час становила 80-100 рублів: з цього видно, що послуги були недешеві.

Швидка медична допомога знаходилася на утриманні черкаських меценатів. До таких відносилися цукрозаводчики Терещенки і Симиренки. Також меценати допомагали фінансово хворим, які не могли оплатити медицинські послуги.

Подальший розвиток швидкої допомоги у Черкасах

У 1928 році урядом було затверджено перше положення про станцію швидкої медичної допомоги, яке окреслювало її задачі, структуру і функції, а у 1938 році – «Єдине положення про роботу станції швидкої допомоги у містах».

У воєнні роки з 1941 по 1945 рік Черкаська станція швидкої допомоги припинила роботу і відновила свою діяльність після закінчення Другої світової війни.

Швидка медична допомога продовжила свій розвиток після закінчення війни. Наприкінці 1945 року нашою країною було розроблено і затверджено ряд нормативних актів і медичних інструкцій.

З 1949 року Черкаська станція швидкої допомоги мала спеціалізовані бригади: кардіологічну, реанімаційну, токсикологічну і педіатричну. На базі швидкої допомоги була створена лабораторія, кінний екіпаж був замінений на три санітарні машини, оснащені необхідним обладнанням.

У 80-ті роки минулого століття відбулося з’єднання невідкладної і швидкої медичної допомоги в єдину службу. Також у 1990-х роках почала створюватись служба екстреної медичної допомоги (медицина катастроф).

З кожним роком рівень різних захворюваностей зростає, тому потрібно розвивати невідкладну медичну допомогу, медицину катастроф, постійно слідкувати за вдосконаленням правових аспектів, які регулюють медичну діяльність.   

Маємо надію, стаття виявилася для вас корисною і ви розповісте про неї друзям! Кожен внесок у розвиток черкаської журналістики буде вагомим для нас!

.,.,.,.