Щотижня для дітей з інвалідністю та переселенців громадська організація “Ми є поруч” проводить творчі заняття. З учасниками групи, повідомляє сайт icherkashchanyn.com, безкоштовно працюють логопед, два психологи та лікар-реабілітолог.
Творча терапія для дітей під час війни
Двічі на тиждень в Обласній бібліотеці для юнацтва імені Василя Симоненка відбуваються заняття для дітей з обмеженими фізичними можливостями та переселенців. Зараз зустрічі відвідують 50 осіб. Серед них і діти загиблих та ветерани війни, які мають інвалідність.
— До нас приходять військові, яких наші психологи залучають до роботи. Ми працюємо по аналогії іноземних організацій. Змішуємо старшу і молодшу групи. Це допомагає старшим отримати від молодших терапевтичний ефект, а молодшим — від старших. Коли до нас приходять військові, вони спілкуються з дітьми та отримують від них різні подарунки. Це такий метод психологічного розвантаження, — розповідає засновниця ГО “Ми є поруч” Тетяна Волочай.
До занять долучаються і мами. Вони малюють разом із дітьми. Також організація допомагає у вирішенні гуманітарних потреб. Для цього співпрацює з іншими волонтерами, щоб забезпечити родини необхідними речами.
На заняттях працюють логопед та психологи, які проводять арттерапії та казкотерапії. У організації є обладнане місце для реабілітолога, де він надає консультативні послуги.
Завдяки спонсорській допомозі для дітей закупляють якісні матеріали. Серед спонсорів організації з Німеччини та Канади. Також допомагає Володимир Висоцький — експерт з інклюзії. Українська освітня платформа надає кошти на закупівлю роздаткових матеріалів. Кілька ІТ-компаній подарували канцтовари.
— Ми працюємо з такою категорією, яку не забезпечиш тільки за кошти батьків. Є багато запитів на індивідуальні заняття, але зараз у нас немає можливості проводити їх. Ми всі маємо основну роботу, адже в ГО працюємо на волонтерських засадах, — говорить Тетяна Волочай.
Основною проблемою залишається пошук власного приміщення. Адже знайти будівлю, яка б була обладнана пандусами в Черкасах дуже складно. Окрім цього організація постійно потребує фінансової підтримки, бо існує виключно коштом благодійних надходжень та пожертв. Підтримати діяльність ГО “Ми є поруч” можна за реквізитами:
UA323805820000026007010330479.
На День захисту дітей відбудеться відкриття творчої виставки вихованців організації.
А що було до війни?
ГО “Ми є поруч” створювалася для допомоги дітям та особам старше 18 років з інвалідністю. Проте через воєнні дії довелося переформатувати роботу, аби проводити інклюзивні заняття для більшої кількості людей.
— До війни ми працювали із 40 людьми. Військові події вплинули на нашу діяльність. Багато наших дітей зараз у Німеччині. А учасники з області, більше не мають можливості їздити до Черкас. Ми не акцентуємо на тому що ми громадська організація для осіб з інвалідністю. Ми внесли зміни до статуту, у яких вказано, що ми зараз працюємо із дітьми вимушено переміщених осіб. Той напрямок, із яким організація створювалась, зараз вже трішки не актуальний, — зазначає Тетяна Волочай.
Засновниця ГО почала працювати з дітьми з обмеженими фізичними можливостями ще у 2014 році. Тоді, у якості волонтера, вона перебувала на Донбасі. Коли почалися бойові дії Тетяна об’єдналася з іншими волонтерами та почала проводити майстер-класи для дітей, щоб відволікти їх.
— Я познайомилася з мамою дівчинки-підлітка. Її звали Настя, вона пересувалася за допомогою інвалідного крісла і дуже хотіла навчитися малювати. Я приходила до них додому. Згодом вона почала запрошувати й своїх друзів. Наші заняття проводили на кухні. Окрім малювання, робили різні поробки з бісеру. Після цього я зацікавилася арттерапією, — розповідає волонтерка.
Повернувшись до Черкас Тетяна Волочай вирішила кардинально змінити свою сферу діяльності: здобула педагогічну освіту. До цього працювала у секторі взаємодії зі ЗМІ.
Рік тому волонтерка офіційно зареєструвала ГО “Ми є поруч”. Разом з колегами Тетяна зібрала групу дітей та щотижня проводила творчі заняття. Також організація надавала психологічну підтримку, як дітям, так і їх матерям.
— До війни ми робили перший конкурс інклюзивного мистецтва. Нашими спонсорами тоді була “Спілка українців в Канаді”, німецька спілка “Файна Україна” з Гамбурга, яка нам подарувала оргтехніку, — говорить засновниця ГО.
Для дітей проводили розвиткові, арттерапевтичні заняття, різні майстер-класи, влаштовували екскурсії, навіть створили власну театральну групу.
За словами Тетяни Волочай її наступна ціль створити повноцінний центр для дітей з особливими потребами. Для цього вона продовжує активно шукати приміщення та залучає спонсорів.
