Як розважалися черкасці 100 років тому

30. April 2020 Anna Moshak

Початок 20 століття по-особливому вплинув на містян. Вони не проводили вихідні та вечори вдома, а розважалися. Деталями того, як черкасці полюбляти проводити дозвілля, розповість  Я Черкащанин.

Кінотеатр

Його називали «пекельним», чому так, варто розібратися. На Хрещатику ховається двоповерхова будівля, прикрита деревами та зеленню. Мова йде про будинок Цибульських, куди на початку 20 століття приходили містяни. Купець Белахов став першим, хто привіз у провінційне місто новинку для розваг.

В 1908 році черкасці вперше побачили німе кіно. Белахов організував бізнес на цьому, залучивши всю свою сім’ю. Так, старший син займався прокруткою кіно, а молодший грав на фортепіано, супроводжуючи процес. Донька Белахова продавала квитки, а спритний підприємець – квитки на сеанс.

«Пекельним» кінотеатр називали через те, що в приміщенні не було вікон та вентиляції, тому в кінці сеансу кінозал перетворювався в лазню. Про зручність не було і мови, глядачі сиділи на довгих лавках та лущили насіння. Скарги підприємець отримував за контент, наповненість стрічок. Чиновники вважали, що це недобропорядні фільми.

Згодом кінотеатр закрився, адже поряд відкрився більш просторіший та чистіший кінотеатр.

Цирк

На місці «Універмагу» знаходився цирк стаціонарно. Для нас це дивно, бо ми звикли бачити мобільні майданчики цирку. Але сто років тому в Черкасах було два досить гарно та професійно облаштованих приміщення (на розі вулиць Гоголя та Небесної Сотні).

На підмостках цирку у 1920-х роках виступами радувала містян Марія Заньковецька. Майданчик постійно був переповнений, збирав справжні аншлаги. В 1923 році цирковий майданчик знесли через будівництво стадіону. Подальша його історія відома. Після гри в футбол, майданчик почали перетворювати на центральний ринок, тому молоде покоління і не здогадується, що раніше на цьому місці був масштабний, відомий цирк.

Театр

Театральне мистецтво в місті розквітало. 1902 рік став точкою відліку в даному процесі. Все почалося з думки Ярового зайнятися створенням мистецького оазису. Мова йшла про особливий квітково-фруктовий сад, в котрому буде знаходитися оркестр. Це була влучна та успішна ідея на той час. Міська дума підтримала подібну ініціативу, тому купець придбав землю та почав працювати. Сестра Ярового Ганна Ярова зайнялася створенням саду та побудовою першого приміщення театру.

Містяни з нетерпінням чекали вистав, натовп збирався просто неймовірний. Розповідають, що Ганна Ярова дружила з Марією Заньковецькою. Вона часто приїжджала в Черкаси і зупинялася саме у своєї подруги. Театр Ярової став перлиною культурно-мистецького життя міста.

Можна зробити висновок, наскільки різноманітною була розважальна програма заможних містян. Це і кіно, футбол, цирк, театр, прості люди могли таке дозволити собі вкрай рідко. Провінційне містечко було наповнене особливою атмосферою, адже приїжджали всесвітньо відомі артисти. Це був особливий час, про який згадати наразі можна лише по фотокартках.

Розваги черкасців